Напередодні Різдва мешканці Закарпаття здійснюють масове паломництво у столицю сусідньої Угорщини Будапешт. Про це пише блогер Інна Конар.
Традиційні ярмарки в Європі приваблюють мільйони гостей- мандрівників, які прагнуть сповна насолодитись атмосферою Різдва та Нового року, доторкнутись до казки.
Отож учора ми відправились “заряджатись” чарівним настроєм у столицю Угорщини. Спонукало до цього не лише бажання обзавестись подарунками для усієї родини та поласувати національними частуваннями місцевої кухні, а насамперед прагнення запастись масою незабутніх вражень.
Зізнаюсь, радуюсь кожній зустрічі із цим красивим європейським містом. Воно, як досвідчений спокусник, щоразу, маленькими дозами привідкриває завісу над якоюсь новою своєю таємницею та тішить непізнаною родзинкою.
Вулиця Váci та площа Vörösmarty зустріли нас чудернацькими фігурами із гірлянд, що парять високо у повітрі, розцяцькованими новорічними прикрасами, чепурунками-ялинками, пахощами ванілі та кориці, які десь-по-десь переплітались із хмільними нотками глінтвейну, а ще тисячомовною, галасливою юрбою, охопленою веселощами та тим особливим відчуттям-очікуванням чогось чарівного, особливого, невловимим духом свята.
Музика, змішуючись з людським гомоном, сміхом та співами, лунала звідусіль.
Вітрини магазинів заманювали знижками від 50%. Різдвяні ярмаркові будиночки пропонували предмети народного промислу, різноманітні сувеніри, глазуровані пряники, шоколад, токайські вина, випічку та інші національні делікатеси.
Ну звісно ж я обрала улюбений сегединський гуляш та печену гусятину. Друзі кепкують, мов я їзжду у Будапешт заради ласування цими стравами ) І справді тут вони смакуються, як ніде інде. Мабуть, зовнішній антураж та весела обстановка додають апетиту )
Наприкінці закортіло поплавати на кораблику, або ж, чогось “такого особливого”, до прикладу, “покататись” у “Eveningstar party bus”)
Та час було повертатись додому. Залишимо щось для наступних відвідин угорської столиці – перлини на березі Дунаю.
