1 березня у баварському Ґюнцбурґу із великими успіхом пройшла презентація книги німцького журналіста та публіциста Штеффена Добберта «Зрозуміти Україну» ( Steffen Dobbert «Ukraine verstehen» ). У фешенебельній панорамній залі одного з німецьких банків, що виступив спонсором міроприємства, зібралося близько сотні німців, аби послухати персональні враження автора від нашої країни, без кліше з російської пропаганди, які побутують серед мешканців Німеччини. Особливо, враховуючи той факт, що Штеффен Добберт з Україною зріднився давно.
… Штеффен уперше відвідав Україну у 2011-му, був дуже позитивно вражений нашою Вітчизною та її людьми. У 2012 році журналіст, який тоді очолював спортивну редакцію популярного німецького видання «Die Zeit», повернувся до України знову, щоб висвітлювати футбольні поєдинки Євро-2012, прожив тут 3 місяці, об‘їздив всі українські міста, де відбувалися матчі, назбирав достатньо вражень, щоб просто закохатися в нашу країну. Саме така дефініція спадає на думку, коли слухаєш розповіді пана Добберта про героїв своєї книги, яка щойно вийшла у світ. Адже він говорить про наших співвітчизників, які стали персонажами його праці, з великою симпатією, неначе розповідаючи про членів родини. Помітно, що він «пропустив» цих людей крізь своє серце. Дисидент Микола Матушевич, якого публіцист зустрів на одній з київських вулиць; євромайданівець Андрій Саєнко, котрий в один із найкривавіших днів Євромайдану був поранений снайпером просто на очах в німецького журналіста і помирав обабіч дороги… Через цих та інших людей Штеффен пізнавав Україну в обличчях і прикипав серцем до нашої землі ще дужче.
З тих пір Штеффен Добберт регулярно мандрує в Україну, позаяк має там вже багато друзів. До слова, і нещодавно німець повернувся із робочої поїздки до нашої держави, презентуючи у Луцьку свою нову працю.
Слід відмітити, що «Зрозуміти Україну» містить чимало історичних фактів, часом – контраверсійних, як от роздуми про українського героя Степана Бандеру, однак загалом дуже точних, а оповідь сягає глибин утворення Київської Русі. Між тим, автор посилається тільки на історичні джерела, серед яких чільним є десятитомник Михайла Грушевського «Історія України-Руси». Книга закінчується новітніми часами і підступним нападом росії на Україну в лютому 2022-го.
Потрібно зауважити, що презентацію у Ґюнцбурґу відвідали високо освічені німці, які цікавляться процесами на європейському континенті і які хочуть більше дізнатися про Україну, на яку вони довший час дивилися крізь призму російських шаблонів і кліше. Такий висновок напросився зі спектру запитань від німецької публіки, серед яких були і побоювання щодо доль росіян, які мешкали в нашій країні до початку повномасштабної російсько-української війни. Штеффен майстерно відбивав атаки і, як здається, зумів переконати присутніх у миролюбивих намірах українців, які ні на кого не нападали, але одностайно стали на захист своєї Вітчизни.
У рамках читань перед публікою виступили артисти із сусіднього Ульма, які заспівали та зіграли українських народних пісень, чим остаточно підкорили серця присутніх. Не обійшлося на презентації і без подарунків. Так, вимушена переселенка з Києва подарувала автору книги про Україну власноруч написану картину із відомим сюжетом про поцупленого рашистами єнота із херсонського зоопарку, а представниця української громади в Ульмі презентувала йому ручної роботи вишиванку. Чим дуже розчулила Штеффена, який зізнався, що шукав вишиту сорочку під час останньої мандрівки до України, а отримав її саме на Батьківщині, у Німеччині.
Оксана Кузьмінська