Народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Іштван Гайдош звернувся до Міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника з проханням забезпечити навчальними програмами і підручниками українські школи, де вивчаються регіональні мови. Також закарпатський нардеп попросив Кабмін внести відповідні зміни до нормативних документів для того, щоб дітям, які вивчають в школах регіональну мову, видавали атестати і на українській, і на угорській.
Нагадаємо, нещодавно Закарпатське угорське педагогічне товариство зініціювало впровадження у школах вивчення регіональних мов та видачу документів про освіту угорського зразка.
«Закон передбачає вивчення регіональних мов, в нашому випадку – угорської. Інша справа, що для цього ще не створені відповідні умови. У зв’язку з цим, ще до згаданої конференції педагогів, я звернувся до міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника з проханням забезпечити навчальними програмами, підручниками ті навчальні заклади з українською мовою навчання, де вивчаються регіональні мови або мови нацменшин.
Також просив керівника профільного міністерства ініціювати внесення відповідних змін у нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з тим, щоб для навчальних закладів з навчанням регіональною мовою, тобто угорською, забезпечити видачу документів про освіту двома мовами, державною і поруч відповідною регіональною, як це передбачено у «мовному» законі. Хочу зазначити, що днями ці питання особисто підняв на засіданні фракції Партії регіонів у Верховній Раді, де були присутні всі члени Кабінету Міністрів. Щиро радий, що мої пропозиції стосовно освіти нацменшин були прийняті позитивно, взяті на контроль», – каже Іштван Гайдош.
Народний депутат вважає, що знання мов дозволить краще знати історію, культуру, досягнення інших народів, тим самим уникнути непорозумінь, поглибити взаємоповагу, добросусідство та дружбу між народами та країнами: «Цей крок позитивно вплине на розвиток українсько-угорських відносин».
«У нашому багатонаціональному краї, де мешкають толерантні громадяни зі справді європейським мисленням, тільки на користь знання мов інших народів, з представниками яких живемо у мирі та злагоді протягом багатьох століть. Тим паче, що на вивчення згаданої угорської мови є „попит”. Чимало діточок з сімей українців та росіян нашого краю ходять до репетиторів та вивчають угорську, словацьку. Що стосується можливого спротиву радикально налаштованих політичних сил, то, як вже переконалися, ці сили зможуть знайти собі тему і без мовного питання. Вважаю, що абсолютна більшість закарпатців не підтримують маргінальних сил, тому що в наших громадян, як я вже згадував, справді європейський менталітет», – впевнений Іштван Гайдош.
Про практичну реалізацію введення угорської мови у навчальну програму шкіл у тих районах, де угорська є регіональною, то народний депутат запевняє, що впровадження ініціативи можливе вже з наступного навчального року: «Що стосується практичної реалізації викладання угорської мови, її ввели б — як другу іноземну — з наступного навчального року. З цього питання рішення мають прийняти профільне міністерство та відповідні самоврядування. Останні, на мою думку, будуть виходити з думки батьків, як це прийнято у таких питаннях. У навчальних закладах тих районів області, де угорська не є регіональною, її викладання не є обов’язковим. Питання двомовних атестатів має бути вирішено також на двох рівнях: випускні – на центральному, а річні табелі – на рівні відповідних місцевих управлінь, відділів освіти».