Є в історії прокуратор, а є і просто Куратор із великої літери. Мукачівський. Без нього в місті над Латорицею ніхто й пукнути не сміє. Особливо, коли «пук» твориться завзято і  голосно. Так і з пам’ятником святому Мартину сталося. Про це ми вже писали.

Після тривалих дощів, які оплакували бажання поставити пана вищеназваного Святого біля шинку в центрі, певні «пренія» продовжилися. З ратуші натякали все ж «всім, всім, всім», щоб виставити без жодних творчих конкурсів роботу ідеального скульптора всіх віків і народів із самого Унгвара біля ресторану. Та, попри це, громадська рада при міській раді посміла не погодитися.

На думку одного з її учасників, «святий Мартин є римо-католицьким святим, тому й місце його біля ритуальної споруди відповідної конфесії.» Бо ж, якщо всі релігійні напрями почнуть виносити статуї свої святих представників на вулиці світського міста — то спалахне війна святих, а потім і людей. Це — неприпустимо. Мукачево ж звикло до спокою і врівноваженості. Всіх лише дивує, чому Куратор міста ставиться до цієї проблеми, як сторонній. Адже старійшини одноголосно вважають: «Мукачево вже фактично сформоване… Тут лишається лише не гадити!»

Але час закулісних подій у розпалі. Конкурс на ліпшу статую святого Мартина між творчих людей не намічається. Що, невже Куратор підтримує і авторитаризм у мистецтві? Якщо так, то це неймовірно!

Мукачівці вірять: хто воістину вболіває за місто — має перемогти. Але… Пронеслася чутка, що заради насаджуваного пам’ятника біля ресторану буде перенесений монумент Духновичу. Це робить усіх революційними… А навіщо?

Василь ЗУБАЧ.