Плани щодо будівництва ряду міні-ГЕС на Хустщині викликали жваве обговорення серед громадськості району. А цими днями «відзначився» своїм скандальним висловлюванням у бік громадських активістів, які відстоюють інтереси мешканців Хустщини в боротьбі проти будівництва гідроелектростанцій, екс-начальник відділу економіки, а нині керівник апарату тамтешньої РДА Володимир Лендєл.Чиновник стверджує, що долю сіл, у яких планують будувати міні-ГЕС намагається вирішити кілька активістів з Хуста…
А тим часом, на пост цього чинуші у Фейсбуці відреагувала Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидат біологічних наук, президент РМЕО «Екосфера»:
«Дванадцять членів громадської ради при Хустській РДА представляють 12 різних організацій, то ж на своєму засіданні вони висловлювали думку і тих людей, які їх делегували в цю раду. А те, що питання будівництва каскаду ГЕС обговорювалось на засіданні ГР, як дорадчого органу Хустської РДА, говорить лише про резонансність питання. Адже каскад ГЕС на р. Ріка матиме вплив на мешканців усієї долини річки, зокрема і Хуста. Звісно, мешканці сіл, де планується будівництво, висловлять свою волю на громадських слуханнях, але називати членів дорадчого органу Хустської РДА псевдоактивістами щонайменше — некоректно.
Від пана Володимира Лендєла хотілось би детальніше почути про преференції та розмір значних надходжень в місцевий бюджет від роботи ГЕС на території сільських громад. Досі жодні преференції громадам, як то безкоштовна електроенергія чи низький тариф для населення не передбачені законодавством. Щодо надходжень в бюджет, то досі ми не маємо жодного щасливого досвіду пожвавленя у місцевій економіці за рахунок діючих ГЕС на території громад Закарпаття. А добробут мешканців Н. Бистрого жодним чином не підвищився — це село нічим не відрізняється від сусідніх й досі залишається депресивним. Преференції та вигоду від ГЕС наразі мають лише їх власники за рахунок «зеленого» тарифу.
Для того, щоб соціально-економічна складова проектів будівництва ГЕС була відчутною для мешкпнців долини р. Ріка, забудовники повинні збудувати гарні дороги, облаштувати місця відпочинку за світовими стандартами — з туалетами, забезпечити догляд за цими рекреаційними зонами. Тобто, створити інфраструктуру, на базі якої міг би відбуватись місцевий розвиток. І доглядати за цією інфраструктурою. Досі ніхто із інвесторів такі капіталовкладення не пропонував.
Однак мене, як фахівця, більше турбує доля самої річки Ріка. Адже з 2016 року це — об’єкт національної Смарагдової мережі. Частини Пан’європейської мережі природоохоронних об’єктів, створеної і в Україні на вимогу Угоди про Асоціацію з ЄС, яку Україна підписала у 2014. Тож ми маємо не лише безвіз, але й певні зобов’язання перед європейською спільнотою у сфері охорони природи. Про це не слід забувати ні мешканцям, ні чиновникам. Для р. Ріка повинен бути розроблений план управління річкою, де має бути чітко прописана господарська діяльність дозволена і заборонена на цій ріці. Ми взяли зобов’язання перед Радою Європи зберегти рідкісні та зникаючі види, які живуть у р. Ріка і яких там є з десяток. Оскільки після будівництва каскаду ГЕС річка перетвориться на систему водосховищ, ми стоїмо перед ризиком втратити ці види. Тому найрозумнішим у цій ситуації було б дочекатись прийняття відповідного закону, який буде винесений у ВРУ восени, згідно закону розробити план управління р. Ріка, а потім планувати господарську діядьність на цій річці. Цілком імовірно, що місця ГЕСам там не буде…»
Дзеркало Закарпаття
