Дивитись в очі смерті, щоб почати жити і свідчити про Бога – драматична доля ужгородського студента

Дивитись в очі смерті, щоб почати жити і свідчити про Бога – драматична доля ужгородського студента

            Серед мальовничих Карпат, у самого підніжжя гір, із Львівського боку розкинулося старовинне село Тухля, добре відоме читачеві за твором Івана Франка «Захар Беркут». Маленьке село, що під очільництвом місцевого звитяжця Захара Беркута героїчно протистояло навалі монголо-татарів у 13-му сторіччі, стало символом боротьби за незалежність, а відважний Захар – прикладом для наслідування для його нащадків-земляків. На цих історичних і суворих теренах, де споконвіку народ звик покладатися лиш на Бога, 25-ть років тому народився Василь, про якого піде моя подальша оповідь.

Василь прийшов на цей світ у родину, де мама була вчителькою у школі, а тато – залізничником. Оскільки мама Люба викладала у місцевій школі історію та християнську етику, то природньо, що вона і познайомила сина із Господом-Вседержителем, на Якого і сама покладалася у всіх справах.  Адже « Він створив землю силою Своєю, Він всесвіт утвердив мудрістю Своєю, і розумом Своїм нап’яв небо» (Єремія 11, 12). Цю любов і довіру до Небесного Отця вона намагалася змалечку прищепити і Василькові. Але, –  як він сам зізнається -, з тієї безцінної материнської науки вийшов більше примус і відчуття «так треба». Бо у гірському селі до церкви ходили всі, тож мусив ходити і він, малий Василь. Після отримання тайни першого Святого Причастя хлопець багато років прислуговував у церкві, однак знову ж таки через те, що дорослим так хотілося, а він не звик їм перечити. Проте сам того не усвідомлюючи, завдяки Господу і церкві, які найкраще дисциплінують, зростав чемним і здібним хлопцем, любив учитися, грати у футбол і рибалити. Найкраще Василеві давалися точні науки – біологія, математика і хімія, із яких він незмінно мав найвищі оцінки. Рідні гори Карпати – багаті своєю унікальною флорою і фауною, а серед них  змійкою звивається чиста, як сльоза, річка Опір, яка кишить фореллю. Там і пропадав мій герой підлітком, ледь не щодня приносячи додому щедрий улов із королівської форелі, що дуже тішило маму, яка залюбки готувала ці Божі дари. Із футболом було тяжче, адже, як хлопчикові виповнилося 8 – у нього народилася сестричка і відтоді на стадіон, поганяти м‘яча, він бігав із дитячим візком, бавлячи заодно сестричку. Через те Василь дуже злився на молодшу сестру, яка обмежувала його свободу, але з часом до нього прийшло розуміння, що таким чином добрий Господь відвертав його від поганих компаній, де він міг утягнутися у різноманітні залежності. Город та господарка також не залишали підліткові часу для сумнівного товариства: тільки виконавши ці обов‘язки, він міг приступати до домашнього завдання, заданого в школі. Мудрий Творець довгий час оберігав хлопця від гріха, посіяного демоном,  і навіть, маючи перед собою невтішний приклад близьких, які часто-густо заглядали до пляшки з алкоголем, Василь не піддавався спокусі або попросту не мав на це часу.  А ще, маючи діда Івана, любив гортати сторінки саме Євангелія від Івана, шукаючи у Святому Апостолові схожість із дідусем, до якого був дуже прив‘язаним.  Воїстину несповідимими є шляхи Господні і кожного з нас Вседержитель притягує до Себе у Свій спосіб і на певному життєвому відрізку.

Справжнім ураганом увірвалася необмежена свобода у буття мого героя з тих пір, як він став студентом Ужгородського національного університету. Нове місто, віддаленість від батьків та їх контролю, елітний медичний факультет, на який хлопець так гаряче мріяв вступити, розгульне гуртожицьке життя і, разом з тим, вишукані спокуси, якими полюбляють забавлятися молоді люди із забезпечених сімей… Він швидко розпорошує неоціненний капітал, яким щедро обдарував його Творець,  – інтелект і розум, завдяки яким він увійшов у рейтинг найкращих абітурієнтів, отримавши привілей навчатися за умовами бюджетного фінансувавння. Коштовний  алкоголь із сигаретами, дорогі нічні клуби помалу розбещують душу студента. А з іншого боку – бажання швидких грошей вимушує юнака нерідко йти на компроміс із совістю, роблячи сумнівні комерційні ґешефти. Василь констатує, що має здібність продати будь-що, чим активно користується лукавий, підкидуючи йому напівчесні стежки для заробітку. Життєва пряма іде повільно по нисхідній… Рятівною соломинкою для юнака є поки що його дівчина і однокласниця Наталя, з якою хлопець зустрічається, відколи їм виповнилося по 16. Однак Наталя студіює банківську справу у Львові і, попри часті зустрічі, не здатна повною мірою впливати на речі, які нищать її Василя. Ситуація трохи змінюється після закінчення 4-го курсу, коли Василева кохана перебирається до міста над Ужем, вирішивши продовжити навчання в магістратурі Ужгородського Національного університету і бути ближче до свого хлопця. Молоді люди починають жити разом, а згодом вирішують і одружитися. Навіть дату весілля призначено: на вересень 2018-го… Проте, – як влучно констатував ще античний Вергілій, – «кожному призначений свій день» і 6 вересня, напередодні весільної церемонії мій герой зазнає потужного удару долі, що розвертає його буття на 360 градусів і врешті наближає до Бога.

Того ранку ніщо не віщувало біди. Василь з Наталею та спільною знайомою збиралися до Угорщини у справах. Здавалося б – рутина і звичайний робочий будень, якби не знаки, які Господь посилав парі. До прикладу, Василь починає гуляти пізніми вечорами набережними Ужа, чого ніколи не робив раніше. А вже того доленосного дня,  керуючи автівкою у напрямку Чопа, він якось так потойбічно глянув на свою наречену, що їй стало моторошно і аж захолола кров. А за декілька хвилин – жахлива автокатастрофа, яка викинула машину в кювет, а Василеві ледь не вкоротила віку. Однак Господь сил змилосердився над моїм героєм, посилаючи йому після автотрощі один за одним ангелів, які за Божим планом вигягнули хлопця із лап смерті. І це неначе про Василя співається у Псалмі 118: «Карав, карав мене Господь суворо, але на смерть не видав».

Паралельно з Чопа їхала швидка допомога, доправляючи до одного з Ужгородських шпиталів пацієнта на лікування. Розминувшись із Василем, водій швидкої мимохіть поглянув у дзеркало заднього виду і побачив, як авто на швидкості злітає в глибокий кювет. Швидка гальмує і команда медиків першими надає молодому чоловікові та його пасажирам допомогу, воднораз викликавши іншу машину з обласного центру. В Ужгороді лікарі констатують у героя нарису масштабну черепно-мозкову травму, його пасажирам щастить більше і вони відбуваються переломом і пораненим обличчям від розбитого скла. Перша операція, яку Василеві проводить відомий ужгородський нейрохірург Олександр Гайдук дарує надію на швидке видужання. Лікар просить молитися і обіцяє, що хлопець житиме. Ситуація різко погіршується під ранок, коли чергова медсестра помічає, що у пацієнта  – судоми, типові для інсульту і терміново телефонує лікареві. Той примчав, немов на крилах, і відразу почав повторно оперувати, намагаючись ліквідувати наслідки крововиливу в мозок. І якщо після 1-го оперативного втручання Олександр Гайдук давав обнадійливі прогнози, то після 2-ї операції сказав, що шанси на життя хворого балансують на межі 30 відсотків і що врятувати його може лише чудо. Рідним тяжко повірити у такий вирок, а передовсім – мамі. Любов звертається про молитовну підтримку до всіх християнських спільнот, які знає і де на молитві перебуває; сама віддано, вірно і безперервно благає Небесного Отця  про зцілення її сина, не заломлюючи рук із відчаю, але в безмежній надії і довірі до Всесильного Цілителя. Господь почув гарячі молитви своїх створінь і Василь дуже швидко повертається до життя, щоправда наново навчаючись розмовляти, міркувати, ходити. Поступово хлопець відновлює навчання в УжНУ, змінюючи медичний керунок на міжнародно-економічний, і нарешті одружується зі своєю коханою Наталею, яка залишилася йому вірною і не кинула його, коли йому було фізично і психологічно нестерпно, а, навпаки, виходжувала свого нареченого із ангельським терпінням та смиренням.

 

Аварія добряче струсонула моїм героєм, спонукала зробити ревізію власного буття і природньо привела його до джерела життя – до Господа, що полюбив його досконалою любов‘ю. Відтоді Василь шукає Його скрізь, хоче пізнати Творця глибше, а ще – свідчити про Його неосяжне милосердя і турботу. Він ділиться безмежною любов‘ю Всевишнього, яку пізнало його єство, із пасажирами служби таксі, де працює. Василь запевняє  хворого дідуся, якого підвозить до онкодиспансеру, що Господь любить і не покине його, і свято вірить в те, що старенький чудодійним чином зцілився. Він безкоштовно везе жінку, яка не має достатньо грошей на Літургію в Кафедральний собор, у той час, як у іншому місці щедрий Бог винагороджує його за золото душі достойними чайовими…

Струни серця мого героя звучать по-новому, коли він потрапляє у християнську дійсність «Lectio Divina» і вчиться скрутувати (розважати) крізь призму Божественного Письма серед братів і сестер. А о. Роман Курах, пресвітер формації, розповідаючи про Великого Бога у світлі Святого Писання і ділячись досвідом Його незмінної присутності у власному житті, допоміг Василеві глибше пізнати Слово та його животворну дію. Бо, як відзначає протоієрей Мукачівської греко-католицької єпархії о. Р. Курах, «Боже Слово просвітлює зсередини і допомагає побачити, як Ісус проходить крізь життя персони, щоб відчути Його вірність. Факти Божої вірності ведуть до до вдячності, а вдячність – до покори. Покора, своєю чергою, веде до потреби ділитися тим, що людині не належить, а було милостиво подароване Господом. У часі здійсненої Есхатології ми маємо перебувати у постійному чуванні, себто у слуханні Слова Божого задля того, щоб оздоровити корінь дерева життя людини, що черпає воду Святого Духа із П‘ятидесятниці». Отак і Василь, озброївшись цією Божою мудрістю від святого отця, вчиться чувати, бути уважним та розрізняти Божі знаки і дивольські. Він твердо вірить, що випадковостей не буває, і дякує Отцеві в Небі за автокатастрофу, яка відбудувала його особистість і поставила на шлях до Царства Небесного.

Оксана Кузмінська

“Благовісник” №4, серпень-вересень 2021 року

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Новини партнерів

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *