Говорять — людина неадекватна.

Тобто, вона ніби тілом тут, а дух її літає десь далеко. Він — поганенький поет в Ужгороді, а думає, що в Києві він буде ліпшим, йому плескатимуть в долоні тисячі людей у якомусь палаці.

Плескатимуть. Але коли будеш тілом і духом єдиний. І лише тут.

Сподіватися на заробітки, через посередництво духовного тіла, в Києві примарно, бо гроші матеріальні й видаються тільки тілам.

Та і яка може бути мова про заробітки, коли ти такий високий, духовний, ти все не тут, де «мочаться» земляки під касою.

Маєш вміння — спробуй, зароби на віршах уже тут, бо гроші це — страшенне гальмо людства , і тому заробити їх високодуховній людині — раз чхнути.

Василь Зубач