Берегівська сім’я знялася у передачі «Міняю жінку» (ФОТО)

Три роки тому закарпатська сім’я Ворошилових брала участь у проекті «Міняю жінку». Таміла з Берегового тиждень жила у Харкові, а в її квартирі – африканка. За умовами контракту раніше не можна було оприлюднювати подробиці передачі. І ось тепер, коли минуло чимало часу, Таміла розповідає, як їй жилося в сім’ї з Уганди, як Аїшу зустріли на Закарпатті – словом, те, що лишилося за кадром.

У Ворошилових з Берегового троє дітей. Таміла – вчитель англійської мови, її чоловік – журналіст. Якось знайома, регіональний кореспондент «1+1», запропонувала цій сім’ї взяти участь у передачі «Міняю жінку», за що платили непоганий гонорар. «Ось це і підкупило, бо в нас був фінансово важкий ремонт», – зізнається Таміла. Та погодившись на участь у проекті, вона й не уявляла, що потрапить до темношкірих.

Як сім’я з Берегова на Закарпатті знімалася у передачі «Міняю жінку» (ФОТО)

«Коли у нас жила африканка, пес… перестав гавкати»

– Бо на кастингу я попередила, що не хочу жити в сім’ї, де культура чи релігія дуже відрізняються від нашої, а телевізійники це використали, – пояснює. – У Харкові мене вразила не тільки сила-силенна тарганів у квартирі, а й мусульманський календар і те, що несподівано завалила ціла компанія африканців. До того ж, режисер сказала, що маю щодня готувати на всю цю бригаду! Це було шоком, тому вилила все, що накипіло: я йшла на обмін сім’єю, а не племенем, і в цьому бедламі, де їдять з одноразового посуду, жити не буду. Хоча згодом виявилося, що щоденні вечірки – неправда: тоді прийшли такі студенти з університету, з якими Ісак навіть не спілкується. Телевізійники часто провокували мене на конфлікт. Ісак їв хліб з маслом (моя їжа не подобалася), запивав чаєм і грався на комп’ютері. Режисер не раз казала, що він такий лінивий, я ж відповідала: чужого чоловіка на всю Україну виховувати не буду. А ще переказували, що мої діти у захваті від Аїші, а мене вже забули. Я була настільки виснажена і півторарічним хлопчиком, і брудною квартирою, і постійними зйомками, що за тиждень схудла на п’ять кілограмів. Нашу передачу знімали, певно, сьомою у сезоні, а поставили в ефір уже другою. Хоча багато хороших моментів не показали. Наприклад, на вечірці я представила свій регіон: приготувала угорські страви, заспівала пісню угорською. Чи коли у білосніжній піні купала чорненьке дитя – це неймовірна картинка!

Хто бачив цю передачу, з усмішкою пригадає, як діти Таміли зустріли нову маму. Старші дівчатка з інтересом розглядали чорношкіру Аїшу, а менший, Нікіта, дивився на неї з роззявленим ротом! Що казати про малого, коли у Береговому жителі, вгледівши африканку, штурхали один одного.

– Ми думали, що потрапили не у свою квартиру, – сміються дочки Аліна та Яна. – А наш пес навіть не гавкав, коли тут тиждень жила Аїша.

– Вона мусульманка, знаю, що для них це брудна тварина. Тому я і за дітей, і за собаку переживала, – жартує Таміла.

Як сім’я з Берегова на Закарпатті знімалася у передачі «Міняю жінку» (ФОТО)

Африканка Аїша у Береговому

У Ворошилових Аїша намагалася по-своєму перекласти речі з одного місця в інше, чим дещо дратувала господаря. А дітям дуже сподобалася, адже влаштувала вечірку, на яку вони запросили своїх друзів. Приготувала рис з бананами, з м’ясом, заплела дівчаткам африканські косички. Водила в школу, не соромилася, коли грала з ними у сніжки. Вразило їх, що милася по кілька разів на день.

Діти зі сміхом пригадують, як у гості прийшов дідусь. Дуже здивувався, коли Аїша, вітаючись, стала перед ним на коліна. І не знаючи, що відповісти, сказав, що у неї гарна фігура. Бабуся потім образилася, але жартома. Хоча красиві артистичні жести (як зрозуміла сім’я) Аїша часто робила на камеру. Бо перед іншим дідусем уже не ставала на коліна – на той час телевізійників поруч не було.

Чи не шкодують Ворошилови про те, що взяли участь у цьому проекті, що, так би мовити, виставили напоказ своє життя перед усією країною?

– Тепер, коли минув час, дуже вдячна каналу «1+1», що звели з цими людьми. Я зрозуміла, що мусульмани такі ж, як і ми, – розмірковує Таміла. – Берегове довгий час гуло, – сміється. – Мене з рік у місті перепиняли, цікавилися, що набридало одне і те ж розповідати.

– А нас друзі постійно розпитували! – діти й досі у захваті від передачі. – І ще довго на вулиці з нами всі фотографувалися!

Олена ПАВЛЮК, “Вісник+К”

Залиште відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *