Громадську організацію під назвою «Товариство «Просвіта» Підкарпатської Русі» засновано 9 травня 1920 р в Ужгороді (у той час Закарпаття входило до складу Чехословаччини). Засновниками і провідниками її стали відомі вчені, педагоги, письменники, громадсько-культурні і релігійні діячі української орієнтації: Августин Волошин, Юлій Бращайко, о. Василь Гаджега, Василь Гренджа-Донський, Іван Панькевич,
Микола Долинай, Олександр Маркуш, Степан Клогурак, Августин Штефан, Еміліан Бокшай, Йосип Бокшай та ін..
Товариство відіграло визначну роль у розвитку культури, поширенню знань, формуванні національної свідомості та утвердженні державницьких устремлінь українців Закарпаття у 20-30-і роки ХХ ст.., і з часу відродження (1990) до нинішнього дня.
Важливим напрямком освідомлюючої праці «Просвіти» у 20-30 роки стало заснування по усьому краю читалень, а при них – курсів по подоланню неписьменності серед селян, драматичних, хорових, спортивних колективів, спілок і об΄єднань господарського характеру. Основу книжкових фондів читалень-бібліотек складали твори української класики та місцевих авторів.
На середину 30-х років ХХ ст.. при філіях і читальнях «Просвіти» діяло 135 театральних гуртків, 94 хори, 44 спортивні молодіжні організації, 12 духових оркестрів, численні кредитні і споживчі товариства, виноградарські, городницькі, рільницькі, бджільницькі, молочарські та інші об΄єднання, на яких фахівці централі товариства «Просвіта» з Ужгорода читали лекції та проводили заняття з досвіду сільського господарства у передових країнах Європи.
Великим досягненням товариства було спорудження за пожертви просвітян і банківського кредиту та відкриття у жовтні 1928 р. національно-культурного центру українців Закарпаття ̶ Народного Дому товариства «Просвіта» в Ужгороді, у якому розмістився кінотеатр «Уранія», краєзнавчий музей, просвітянська бібліотека, приміщення для репетицій театру та театральних реквізитів, актова зала, канцелярія товариства тощо. У Народному Дому проходили всі значні масові акції українських організацій краю, конференції і з΄їзди «Просвіти», Педагогічного товариства і Учительської громади, Жіночого Союзу, Пласту, партій проукраїнського спрямування.
Визначний внесок у розвиток культури та національне освідомлення закарпатських українців зробив перший у краї український професійний театр ̶ «Руський театр товариства «Просвіта» в Ужгороді» (1921-1929) та театр «Нова сцена» при філії товариства «Просвіта» у Хусті (1934-1939), а також Руський Національний хор (220 співаків) під керівництвом Олекси Приходька.
Бібліотека «Просвіти» у Народному Домі «Просвіти» в Ужгороді нараховувала 8 тис. книжок українською мовою, у краєзнавчому музеї там же було виставлено для огляду понад 2 тис. цінних експонатів з історії, культури і природи краю. Товариство видало чимало книжок наукового, художнього, публіцистичного, господарського, протиалкогольного характеру та шкільні підручники, серед видань ̶ знакові щорічні Наукові збірники товариства «Просвіти» (1922-1938) та календарі-альманахи «Просвіти» (1923-1938), які користувалися великою популярністю на селі.
Численні з̓ їзди та маніфестації «Просвіти» на захист рідної мови і рідної культури відбулися у різних містах і селах краю. Найбільший з них ̶ Всепросвітянський з̓ їзд в Ужгороді 17 жовтня 1937 р., з̓ їзд національної зрілості під синьо-жовтими прапорами, в якому взяли участь понад 15 тисяч людей з понад 300 сіл Закарпаття.
Своєю діяльністю товариство виховало тисячі молодих людей у дусі патріотизму, пошани до історії і культури рідного краю, підготувало грунт для проголошення у березні 1939 р. незалежної Карпатоукраїнської держави.
У 1939 р. товариство «Просвіта» було ліквідовано угорською владою, нова, радянська влада зарахувала «Просвіту» до ворожих організацій з відповідними наслідками для просвітян.
Відродження «Просвіти» відбулося у грудні 1990 р. в Ужгороді, з великим суспільним піднесенням.
З політичних здобутків товариства з часу відродження слід назвати : повернення у контекст історії сотень імен просвітян (учених, письменників, художників, учителів, громадських і культурних діячів), спаплюжених або замовчуваних комуністичним режимом, імена яких занесені у Книгу пам̓яті товариства «Просвіта»;
повернення «Просвіті» Народного Дому в Ужгороді, в якому створено поважну бібліотеку, і який знову став одним із центрів культурного життя краю; створення чотириголосого змішаного хору а-capella та чоловічого вокального ансамблю «Просвіти»;
проведення у Народному Домі та різних районах Закарпаття понад 350 вечорів з нагоди державних і національних свят, ювілеїв Карпатської України, визначних постатей минулого і сучасності, невідомих або маловідомих історичних подій та історичних осіб краю;
проведення 7 міжнародних і Всеукраїнських наукових конференцій та видання матеріалів у формі наукових збірників кожної з них; активна участь у спорудженні пам̓ ятників Т.Шевченку в Ужгороді і Воловці, А.Волошину в Ужгороді, воїнам АТО в Ужгороді, ініціатива встановлення меморіальних дошок та збір для цього коштів і пожертв просвітян (поету В.Пачовському у Берегові, професору П.Стерчу у с.Кузьмино Мукачівського, політв̓ язням О. Росулу у с. Невицьке Ужгородського, П.Тракслеру у с. Луг Рахівського, військовому і громадсько-політичному діячу І. Шпонтаку у с.Вовкове Ужгородського, актору, режисеру Ю.-А. Шерегію у с. Великий Бичків Рахівського районів, учаснику російсько-української війни, майору, просвітянину В. Постолакі на Народному Домі в Ужгороді, пам’яті просвітян з нагоди 75-річчя закарпатської «Просвіти» та будівничим Народного Дому з нагоди 90-річчя його спорудження ̶ на фасаді Народного Дому в Ужгороді тощо;
активна участь у створенні в Ужгороді меморіального музею Президента Карпатської України, Героя України А. Волошина та повернення зі Словаччини в Україну, м. Ужгород його величезної творчої спадщини, а також творчих спадщин Ю.-А.Шерегія, В.Гренджі-Донського, Станіслава та Софії Дністрянських та інших великих постатей. Згадана робота проведена без залучення державних коштів, за рахунок пожертв просвітян і благодійників.
Окремо слід звернути увагу на видавничу діяльність товариства.
З часу відродження видано 92 книги з історії і культури Закарпаття (історія, краєзнавство, етнографія, фольклор, національно-визвольна боротьба періоду Карпатської України, нариси з історії окремих сіл області, про театральне і музичне життя та театральних і музичних діячів 20-30-х років ХХ ст.., педагогів та ін..). Всі вони видані без жодної державної копійки, на пожертви просвітян і благодійні внески. Особливою популярністю серед педагогів, студентів, викладачів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, сільського населення користуються щорічні календарі-альманахи «Просвіти», у яких видрукувано сотні краєзнавчих і народознавчих статей та про маловідомі постаті історії Закарпаття. Досі їх видано 27 (1993-2020). Їх видання здійснено виключно на кошти «Просвіти» та добровільні пожертвування просвітян.
Павло Федака
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ