Багато їжджу нашим краєм. Звісна річ, що при пересуванні постійно доводиться бувати на автовокзалах. Але тут на серце напливають прикрі емоції. На автовокзалах ніде не помітно національної символіки.
Де-де, а тут — на вузлах автобусного сполучення — вона повинна бути. Очолює керівництво обласного автобусного сполучення такий собі пан Кречко. Раніше він був митником. Звичайно, за кожним із працівників цієї служби був закріплений працівник із безпеки. Це наразі дозволяє мені зробити неприємний висновок, що в антипатріотичному бажанні позбавити вузли автобусного сполучення національної символіки допомагає лідеру автобусної обслуги хтось із «безпекашів». Радий був, якщо б це було не так. Але… але віз і нині там — не видно ні в області над автостанціями, ні тим більше в районах наших жовто-синіх прапорів.
Чому?
Чекаємо, що агресор встановить свої?
Мені, простому громадянину України, таке просто не зрозуміле.
Ми дивуємося, чому біля обласної владної «хижі» на площі Народній в обласному центрі весь час вішають «якісь не ті» прапори. Причина в тому, що байдужість влади до цього важливого політичного моменту на наших крайових автостанціях бачать різні опозиціонери. Тому і зловживають терпінням українського народу. Чомусь не виявляє в цьому плані належної активності наш губернатор Геннадій Москаль. Це не красить його в очах патріотично налаштованих закарпатців.
Складається враження, що нині в нас ті люди, котрі при владі, зацікавлені в поверненні на ключові місця колишніх регіоналів. А цього допустити не можна…
Михайло ЮРИК.
