В селі Вовкове на Ужгородщині відновлять меморіальну дошку сотнику УПА Івану Шпонтаку, встановлену крайовим товариством “Просвіта” у 2000 р.
4 листопада 1999 р. в Народному Домі «Просвіти» в Ужгороді вперше в історії було проведено памʼятний вечір з нагоди 80-ї річниці з дня народження визначного українського громадсько-політичного і військовий діяча Івана Шпонтака
На заході були присутніми його рідний брат Юрій та сестра Олена, які проживали в місті Великі Капушани (Словаччина)
17 вересня 2000 р. з ініціативи крайової «Просвіти» на місцевій школі в селі Вовкові встановлено меморіальну таблицю Івану Шпонтаку.
Під час проведення ремонту будівлі кілька років тому меморіальну дошку було пошкоджено.
З ініціативи Інституту національної пам’яті України, бійців 3-го армійського корпусу ЗСУ, за участі видатних українських митців Тараса Компаніченка й Олега Криштопи, Історичного клубу «Красне Поле», Спілки родин українців політв’язнів і репресованих у Польщі «Пам’ять і спадщина» в особі ексголови Олександра Стеця, Закарпатської крайової організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, депутатів місцевих рад, активу Середнянського ОТГ, просвітян 13 червня ц. р. о 15.00 в селі Вовкове на Ужгородщині відбудеться урочисте відновлення меморіальної дошки уродженця цього села Івана Шпонтака ‒ сотника Української повстанської армії, командира куреня УПА «Месники» і тактичного відтинку «Бастіон», шефа Штабу військової округи «Сян» на Закерзонні, Лицаря Срібного Хреста Бойової Заслуги 2-го класу.
Народився 12 серпня 1919 року в селі Вовкове недалеко від Ужгорода. Закінчив Ужгородську учительську семінарію. Був сільським вчителем.
У 1939 році пішов добровольцем у Карпатську Січ. Потрапив у полон до угорських військ, які передали його до німецького табору, працював на цементному заводі. З початку радянсько-німецької війни в жовтні 1941 за дорученням ОУН йде в допоміжну поліцію у Львові. Пізніше призначений заступником начальника допоміжної поліції у Рава-Руській. У квітні 1944 всім постерунком у Рава-Руській переходить в УПА, командує сотнею, пізніше, після її реорганізації у курінь «Месники», стає курінним командиром.
У березні 1945 стає командиром ТВ-27 «Бастіон», одночасно перебуваючи шефом штабу ВО-6 «Сян» і командиром куреня «Месники». Перебував на цих посадах аж до вересня 1947 року, коли, внаслідок проведення польським прокомуністичним урядом Операції «Вісла», підрозділи УПА на Закерзонні були розформовані.
В листопаді 1947 року перебрався жити у Словаччину.
Викритий у 1960 році й переданий у Польщу, де його було засуджено районним судом в Перемишлі до смертної кари. 3 червня 1961 смертну кару замінено на пожиттєве ув’язнення. 20 років перебував у тюрмах.
Звільнений 4 листопада 1981 й повернувся в Словаччину.
У своїй діяльності Іван Шпонтак використовував різні псевда («Залізняк», «Леміш», «Дубровник», «Остап»), що було пов’язано з особливістю його роботи в УПА.
Помер 14 квітня 1989 р. і похований в м. Великі Капушани, Словаччина.
