Це пов’язано з ймовірністю проведення президентських, парламентських та місцевих виборів восени 2025 року.

Закарпатські «еліти» також готуються до них. Основні гравці ще наприкінці минулого року сформували штаби, підшукують кандидатів із числа військовослужбовців та волонтерів, які мають стати ширмою для осіб, котрі впродовж десятиліть формували корупційного спрута, що виснажував державу та її фінансову систему.

За своєю суттю ці «еліти» ніколи не були україноцентричними. Вони звикли грати виключно за себе. Їх би цілком влаштувала якась форма політичної автономії Закарпаття, не обов’язково у складі України. Саме тому вони роками непублічно загравали з політичним русинством, намагаючись підвести під свою конструкцію етнічну основу.

Фактично ці «еліти» готові пристати на будь-кого за певних умов — чи то Орбана, чи Фіцо, чи Путіна. Для них державна незалежність — пустий звук. Головне, щоб капітали, нажиті сумнівним способом за часів незалежної України, були захищені. Очевидно, що частина їхнього майна вже диверсифікована в Хорватії, Угорщині, Об’єднаних Арабських Еміратах та інших країнах.

Під час війни «еліти» пристосувалися до загальноукраїнських тенденцій: допомагають фронту, армії. Але це не щира допомога — це просто інвестиція у політичний капітал. Завтра їхня позиція може бути зовсім іншою.

Наразі наш земляк Віктор Микита, який обіймає високу посаду заступника керівника ОП, є гарантом того, що закарпатські еліти залишатимуться лояльними й не зрадять Україну у найскладніший період її історії.

Проте він не лише гарант, а й заручник ситуації. У разі чого відповідати доведеться йому.

Зупинення війни не означатиме, що в наші домівки прийде мир.

Ми постанемо перед дилемою внутрішнього протистояння, яке може виявитися страшнішим за російську навалу.

Телеграм Павло Федака – https://t.me/P_Fedaka/734