Ужгородський міський голова Богдан Андріїв продовжує виявляти заінтересованість долею свого колишнього першого заступника Іштвана Цапа, якого судять за підозрою у отриманні хабара. Нещодавно громада Ужгорода змусила міськраду скоротити посаду заступника мера, адже той на протязі 1 року і 4 місяців не перебуває на роботі через відсторонення прокуратурою та важким захворюванням. Тоді Ужгородського мера просто не пустили на робоче місце в сесійній залі, за деякий час Андріїв, порадившись з юристами, вніс питання «Про внесення змін до рішення про структуру та загальну чисельність міської ради». Посаду першого заступника скоротили.

Іштван Цап, котрий чіпляється всіма способами за посаду, подав позов про скасування цього рішення. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду   від 19.03.2018 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). В своєму відзиві відповідачем (Ужгородською міською радою) зазначено, що відповідач даний адміністративний позов визнає повністю та проти задоволення такого не заперечує. Договірняк, як бачимо очевидний.

Судя Луцович М.М. виніс рішення:

Адміністративний позов  ОСОБА_1 (Цап І.Ю.) до Ужгородської міської ради  про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Рішення XIX сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 08 лютого 2018 року №956 «Про внесення змін до рішення про структуру та загальну чисельність міської ради» визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Ужгородської міської ради (88000, м.Ужгород, пл. Поштова,3, код ЄДРПОУ – 04053699) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (88000,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код – НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн., що був сплачений згідно квитанції №5 від 06.03.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його      проголошення.

Юристи міськради надали інформацію “Трибуні” про те, що їх “імпотентна” позиція пов’язана з вказівкою мера не чинити перепон з поновлення на роботі Іштвана Цапа.

На 3 травня Ужгородська місьрада не подала апеляційної скарги. Очевидно, що корупційний спрут міцно тримає за горло міського голову Богдана Андріїва.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м  У к р а ї н и

13 квітня 2018 року м. Ужгород№ 807/169/18 Закарпатський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Луцович М.М. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (Цап І.Ю) до Ужгородської міської ради  про визнання протиправним та скасування рішення, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 (Цап І.Ю.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, згідно якої просив суд визнати протиправним та скасувати рішення XIX сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 08 лютого 2018 року №956 «Про внесення змін до рішення про структуру та загальну чисельність міської ради».

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що рішенням І сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 26 листопада 2015 року №4 ОСОБА_1, було затверджено на посаді першого заступника міського голови. З того часу у позивача виникли правовідносини з Ужгородською міською радою з приводу проходження публічної служби. Рішенням XIX сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 08 лютого 2018 року №956 «Про внесення змін до рішення про структуру та загальну чисельність міської ради» посаду першого заступника міського голови було скорочено. Вказане рішення сесії міської ради позивач вважає протиправним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, а тому позивач звернувся за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 19.03.2018 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно ч. 2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач повідомлявся належним чином про відкриття провадження по справі та відповідно подав на адресу суду письмовий відзив проти позову, згідно якого зазначив, що рішення Ужгородської міської ради від 8 лютого 2018 року «Про внесення змін до структури та загальної чисельності Ужгородської міської ради» було прийнято без врахування вимог нормативних актів та порядку скликання сесії і прийняття рішень міською радою. Проект оскаржуваного рішення не був предметом обговорення у постійних комісіях міської ради і як вбачається з протоколу пленарного засідання чергової, фактично не обговорювався на пленарному засіданні депутатами міської ради. Також відповідач у своєму відзиві пояснив, що до оскаржуваного рішення XIX сесії Ужгородської міської ради VII скликання 08.02.2018 року № 956 «Про внесення змін до рішення про структуру та загальну чисельність міської ради» управлінням правового забезпечення Ужгородської міської ради були подані зауваження та надано негативний висновок правової експертизи. В самому ж відзиві відповідачем зазначено, що відповідач даний адміністративний позов визнає повністю та проти задоволення такого не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведенні позивачем обставини по справі та враховуючи визнання позову відповідачем, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного судового рішення в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи рішенням І сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 26 листопада 2015 року №4 ОСОБА_1, було затверджено на посаді першого заступника міського голови (а.с. 10). Рішенням XIX сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 08 лютого 2018 року №956 «Про внесення змін до рішення про структуру та загальну чисельність міської ради» та згідно витягу з протоколу пленарного засідання чергової XIX сесії Ужгородської міської ради VII скликання, посаду першого заступника міського голови було скорочено (а.с. 11-16).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Повноваження постійних комісій закріплені у Положенні про постійні комісії Ужгородської міської ради VII скликання.

З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду даної адміністративної справи, судом при відкритті провадження в даній адміністративній справі було витребувано від Ужгородської міської ради належним чином завірену копію «Регламенту Ужгородської міської ради VII скликання».

Порядок підготовки і розгляду питань та прийняття рішень міською радою визначений у розділі II Регламенту Ужгородської міської ради VII скликання.

Зокрема, статтею 14 Регламенту передбачено, що порядок денний сесії формує міський голова відповідно до: – затвердженого радою календарного плану роботи ради; – пропозицій виконавчого комітету – пропозицій структурних підрозділів міської ради та її виконавчого комітету; – пропозицій депутатів, депутатських фракцій (груп), постійних та тимчасових контрольних комісій; – пропозицій Громадської ради; – пропозицій, внесених у порядку місцевих ініціатив та громадських слухань.

Пропозиції подаються не пізніше 20 робочих днів (крім випадків термінового розгляду) до початку пленарного засідання через секретаря ради у формі листа (звернення), до якого додається погоджений проект рішення з супровідною запискою відповідно до вимог статті 15 Регламенту пропозиції до порядку денного, внесені пізніше вищезазначеного строку, зазначеного в пункті 14.2. Регламенту, вносяться на розгляд ради міським головою після обговорення та підготовки висновку про доцільність їх включення до порядку денного сесії профільною постійною комісією ради.

Відповідно до ст. 15 Регламенту пропозиції щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, до відділу по роботі з депутатами та постійними комісіями з супровідною запискою і проектом рішення, яке пропонується прийняти з цього питання. Проекти рішень повинні пройти юридичну експертизу, профільним заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів, іншими зацікавленими особами та секретарем ради. Завізовані проекти рішень подаються у відділ по роботі з депутатами та постійними комісіями і доводяться до депутатів з метою попереднього обговорення їх в постійних комісіях ради. Відділ по роботі з депутатами та постійними комісіями має право повертати виконавцям на доопрацювання проекти рішень міської ради, підготовленні без дотримання вимог оформлення документів та з порушенням вимог Регламенту роботи Ужгородської міської ради. Візування проекту рішення є обов’язковим. При наявності розбіжностей з проектом рішення або окремої думки, особа, яка погоджує (візує) проект рішення зобов’язана вказати примітку про це на бланку погодження та надати відповідне письмове обґрунтування на окремому аркуші. Відмова від погодження проекту рішення не допускається.

Згідно пункту 15.9 Регламенту Погодження проекту рішення секретарем ради здійснюється після проведення відповідних експертиз та погодження всіма, визначеними цим Регламентом особами.

Статтею 17 Регламенту передбачено попереднє обговорення рішень ради постійними депутатськими комісіями.

Після обговорення рішення ради приймається на пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Розгляд та обговорення питання на пленарному засіданні ради, як правило, включають: 1) доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них; – співдоповіді (за необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них; 2) виступи депутатів ради, в тому числі з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій; 3)виступи (у разі необхідності) по одному представнику від постійних комісій або тимчасових контрольних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів ради; 4) виступи (у разі необхідності) представників від кожної зареєстрованої депутатської фракції і групи; 5) заключне слово співдоповідачів і доповідача; 6) уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні ради пропозицій, критичних зауважень, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування; 7) оголошення головуючим на пленарному засіданні ради про припинення обговорення;8) Прийняття рішення шляхом голосування.

Аналізуючи норми вищеперерахованих нормативних актів суд приходить до переконливого висновку, що порядок скликання сесії, формування порядку денного сесії та підготовка проектів рішень ради складаються з певних стадій.

У той же час рішення Ужгородської міської ради від 8 лютого 2018 року «Про внесення змін до структури та загальної чисельності Ужгородської міської ради » було прийнято без врахування вимог зазначених вище нормативних актів та порядку скликання сесії і прийняття рішень міською радою.

Проект оскаржуваного рішення не був предметом обговорення у постійних комісіях міської ради і як вбачається з протоколу пленарного засідання чергової, фактично не обговорювався на пленарному засіданні депутатами міської ради.

Також, слід зазначити, що до оскаржуваного рішення XIX сесії Ужгородської міської ради VII скликання 08.02.2018 року № 956 «Про внесення змін до рішення про структуру та загальну чисельність міської ради» управлінням правового забезпечення Ужгородської міської ради були подані зауваження та надано негативний висновок правової експертизи, який наявний в матеріалах даної адміністративної справи.

Окрім наведеного вище, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно протоколу пленарного засідання чергової XIX сесії міської ради VII скликання від 08 лютого 2018 року вбачається, що депутати не виконали вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Ужгородської міської ради VII скликання щодо прийняття оскаржуваного рішення.

Дотримання Конституції України та Законів України, Регламенту міської ради – це не право депутатів, а конституційний обов’язок, передбачений імперативними нормами чинного законодавства, а саме ст.ст. 47, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо принципу волевиявлення в даному випадку при вирішенні питання про дострокове припинення повноважень першого заступника  міського голови.

Вказане повністю узгоджується із ст.3 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні діяти в рамках закону.

Розгляд та прийняття оскаржуваного рішення відбувся з грубим порушенням Регламенту. Таке було внесено на розгляд радила згідно усної пропозиції міського голови, при цьому, було порушено вимоги Регламенту щодо підготовки проекту рішення з даного питання, погодження його із зацікавленими сторонами, без проведення юридичної експертизи його змісту, з порушенням процедури його включення до порядку денного, обговорення в депутатських комісіях тощо.

Отже, рішення міської ради «Про внесення змін до рішення про структуру та загальну чисельність міської ради», де посаду позивача по справі було скорочено, приймалось фактично зі слів, без попереднього обговорення його депутатами та без відповідних для цього підстав, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 78 КАС України визначено підстави звільнення від доказування – обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до частин першої, четвертої статі 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Зважаючи на подану представником відповідача заяву про визнання даного адміністративного позову та оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні суд прийшов до переконливого висновку про задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно наявної у матеріалах справи квитанції №5 від 06.03.2018 року, позивачем при зверненні із позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись положеннями статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради на користь позивача 704,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255, 258, 261-263, 291 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов  ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради  про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Рішення XIX сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 08 лютого 2018 року №956 «Про внесення змін до рішення про структуру та загальну чисельність міської ради» визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Ужгородської міської ради (88000, м.Ужгород, пл. Поштова,3, код ЄДРПОУ – 04053699) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (88000,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код – НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн., що був сплачений згідно квитанції №5 від 06.03.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його      проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII “Перехідних положень” КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

СуддяМ.М. Луцович