Бактеріальний опік плодових
Erwinia amylovora (Burrill) Winslow et al.
Хвороби – це одна з актуальних проблем, яка виникає при вирощуванні саду. Серед них-бактеріальний опік плодових – надзвичайно шкодочинна хвороба плодових рослин. Збудник уражує близько 170 видів рослин (плодові: яблуня, груша, айва, слива, абрикос, вишня, персик; декоративні та дикорослі: кизил, глід, піроканта, горобина, китайська айва, спірея та ін.)
Ураженню піддаються всі частини рослини, це призводить не лише до втрати товарної якості плодів, різкого зниження врожайності, а й за сприятливих умов розвитку хвороби – до повної загибелі рослин, особливо саджанців. Найбільш чутливими до хвороби є рослини віком від 3-8 років.В Україні вперше збудник хвороби виявлено у 1999 р. в Чернівецькій області. Пізніше виявили поодинокі вогнища збудника бактеріального опіку плодових у Закарпатській області на присадибних ділянках у Берегівському, Виноградівському, Ужгородському та Іршавському районах.
Основні симптоми ураження
Хвороба розпочинає свій розвиток з раптового в’янення квіток, молодих листків, пагонів. Листки чорніють, скручуються, відмирають, але не опадають.
Уражені органи набувають вигляду обпалених, чорніють. Плоди, що з’явилися, стають зморшкуватими, чорніють, зменшуються і не опадають, стиглі плоди не уражуються. Уражені молоді пагони і гілки спочатку стають ніби налитими рідиною, яка через певний час починає сочитися, стікає по корі, і застигає у вигляді краплинок від янтарно-жовтого до темно-бурого кольору. Типовим є гачкоподібне згинання кінчиків пагонів. При теплій вологій погоді на квітах і квітконіжках спостерігається виділення молочно-білої рідини (ексудату).Захворювання бактеріальним опіком призводить до різкого зниження урожайності і якості плодів, сильного ослаблення уражених дерев, що погіршує їх стійкість до несприятливих умов, а при гострому перебігу хвороби до відмирання значної частини крони або повної загибелі дерев на протязі одного вегетаційного періоду.
Способи поширення.
Збудник захворювання (бактерія) відносно стійкий до умов зовнішнього середовища. Встановлено, що на сонячному світлі в краплинах ексудату бактерія гине лише через 22 год, а без світла зберігається в ексудаті понад два місяці. У грунті, за сприятливих умов, бактерії зберігають життєздатність не більше 38 днів, у зрізаних пагонах, залежно від умов від 3 до 29 днів. Поширення збудника здійснюється комахами-запилювачами (бджолами, осами, джмелями, мухами, попелицями та ін.). Дощ і вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території. Передається збудник через посадковий матеріал та прищепи. Вірогідність ураженості зростає при недотриманні правил дезінфекції під час обрізки дерев.
Фітосанітарні заходи.
- При виявленні опіку плодових запроваджується карантинний режим та вживаються заходи з локалізації та ліквідації вогнища згідно існуючих методик. Забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів країн, де зареєстровано захворювання.
- Дезінфекція садових інструментів 10%-м розчином мідного купоросу, 70%-м метиловим спиртом або 10%-м розчином гіпохлориту натрію (NaOCl) та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом або емульсійною фарбою.
- Викорчовування і спалювання рослин у насадженнях, де всихання дерев сягає понад 30%. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів, що описано вище.
- Видалення дикорослих рослин-господарів, особливо глоду і кизильнику, що ростуть на відстані ближче 500 м до саду.
- Обмеження кількості поливів у заражених садах. Інтервали між поливами повинні бути якомога більшими, а поверхня ґрунту залишатися сухою, особливо в періоди найбільшого ризику зараження. Кращим методом поливу є крапельне зрошення.
- Проводити боротьбу з комахами-переносниками обробляючи сад інсектицидами на початку розпускання бруньок, перед цвітінням і відразу після нього, а також після збирання врожаю.Не слід завозити вулики в заражені сади, тому що бджоли сприяють поширенню бактерій на квітки і масовому ураженню рослин. При закладанні нових садів необхідно вибирати стійкі сорти плодових дерев.
- Сучасні фунгіциди, крім мідьвмісних, не впливають на збудника бактеріального опіку плодових. Під час загрози поширення бактеріозу в насадженнях обробки мідьвмісними препаратами проводять, починаючи з фенофази зелений конус до закінчення активного росту однорічних пагонів з інтервалом 10–14 днів.
- При закладанні нових садів необхідно вибрати стійкі сорти.
Михайловська Ю.В.,
провідний спеціаліст-державний інспектор відділу фітосанітарних заходів на кордоні ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області:
