Жваву дискусію у соціальних мережах викликала публікація регіонального представника Інституту масової інформації в Закарпатській області Ярослава Гулана “Закарпаття: права журналістів і їх порушники – м’яч на полі правоохоронців”.
Зокрема частиною журналістської спільноти вкрай негативно було сприйнято твердження про поділ журналістів на практикуючих (ті, що отримують заробітну плату за свою діяльність від господарів видань, в тому числі і за рахунок грантових коштів, – ред.) і тих, що працюють на громадських засадах (безкоштовно).
“Як було озвучено під час круглого столу поліції та журналістів, що нещодавно відбувся за ініціативи Інституту масової інформації, на Закарпатті працівники поліції нині ведуть 18 досудових розслідувань, що стосуються працівників ЗМІ.
Тут варто зробити ремарку, що за інформацією автора із власних джерел, більшість із цих проваджень стосуються діяльності однієї з громадських активісток, яка є й засновницею видання, що виходить не регулярно. Відтак тут мова йде не так про журналістику, як про громадську діяльність. Ми ж свою увагу зосередимо власне на практикуючих журналістах, для яких робота кореспондентом є щоденною”, – пише Ярослав Гулан.
“Громадською активісткою, яка є й засновницею видання” виявилася відома правозахисниця, член громадської ради при НАЗК, головний редактор друкованого видання “Сила народного контролю” Лариса Ступак. Лариса Ступак з приводу статті Ярослава Гулана та інформації розповсюдженої ІМІ (У 2017 році ІМІ зафіксував 34 випадки обмеження доступу журналістів до інформації) висловилася досить жорстко і беpкомпромісно:
На що Ярослав Гулан відповів:
Лариса Ступак парирувала:
Виконавчий директор неурядової громадської організації Інститут Масової Інформації (ІМІ) Оксана Романюк повідомила, що у неї немає підстав ставити під сумнів професійні якості Ярослава Гулана:
Лариса Ступак зробила свій висновок після бесіди з Оксаною Романюк:
Тема “практикуючих” та інших журналістів залишається відкритою, як і питання поділу журналістської спільноти на два сорти.
