До 80-річчя від дня народження Корнелія Симулика

16 листопада зустрічає своє 80-річчя педагог, громадсько-політичний і культурний діяч, просвітянин Корнелій Симулик.

Народився ювіляр у селі Ільниця Іршавського району в сім’ї священника Дмитра Симулика. Звідти сім’я переїхала у с. Ракошино Мукачівського району. Тут з 1951 р. вчився у середній школі, після закінчення якої у 1961 р. із срібною медаллю поступав у Львівський політехнічний інститут, але не пройшов за конкурсом. Справжньою причиною незарахування здібного юнака до згаданого вишу була його належність до попівської родини, адже у кожному священникові та його дітях комуно-радянська влада вбачала «ворогів народу».

Незважаючи на перепони, Корнелій у 1962 р.
успішно склав вступні іспити і був зарахований студентом фізико-математичного факультету Ужгородського державного (нині національного) університету (відділення фізики). Однак. з другого курсу університету був призваний до лав радянської армії, де прослужив три роки.

Після відбуття армійської служби повернувся на навчання і в 1970 р. закінчив університет. Мав рекомендацію в аспірантуру, але не скористався нею, пішов працювати учителем у школу с. Ключарки на Мукачівщині, де викладав учням фізику і математику. Потім, упродовж 27 років, з 1971 до 1998 р., працював учителем фізики і математики, креслення і праці у Великолучківській ЗОШ І-ІІ ступенів.

У 1998 р., завдяки здобутому в селі авторитету, чесності і принциповості Корнелій Дмитрович виграв вибори на посаду Великолучківського сільського голови. Однак, пропрацював на цій посаді всього два роки. Для багатьох виборців села стало несподіванкою добровільне звільнення Корнелія Симулика з посади сільського голови. Причину такого звільнення пояснив сам Корнелій Дмитрович: прокомуністична, опозиційна до нього, більшість у сільській раді не давала конструктивно працювати, всіляко перешкоджала втіленню бажань і задумів сільського голови щодо поліпшення соціально-економічного і культурного розвитку села, демократизації громадського життя тощо. Боляче було прощатися з багатьма планами та ідеями, але перебороти в тих умовах комуно-більшовицьку гвардію він не зміг, переконався, що корені покірних слуг колишнього тоталітарного режиму ще живучі, вони міцно, як і в багатьох інших населених пунктах краю, вросли в суспільне життя в особах їх нащадків, перешкоджають розвитку сіл, міст, районів, областей, усієї Української держави і доки їх не вирвати — нормального життя в людей не буде.

Далі працював учителем фізики Великолучківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, звідки вийшов на пенсію. Серед учителів, учнів і батьків користувався пошаною — за глибокі знання свого предмету, вимогливість і принциповість. справедливість і непідкупність. 10 років був секретарем Мукачівського районного методичного об’єднання учителів фізики, що теж свідчило про його авторитет.

Вийшовши на пенсію, Корнелій Дмитрович і надалі проводив активну громадську діяльність, не мирився з проявами безгосподарності, байдужості, корупції влади, ігнорування нею потреб людей та інтересів держави, здійснював серед односельців просвітницьку роботу.

Він став ініціатором створення в селі осередку крайового товариства «Просвіта». Установчі збори з цього приводу відбулися 23 вересня 2016 р. У них взяли участь небайдужі до долі рідного села, району, області, держави відомі люди, які у різний час працювали тут на різних ділянках суспільного життя і виявили бажання домагатися розв’язання наболілих соціально-економічних, культурних, освітніх та інших проблем Великих Лучок.

Про це у своїх виступах, крім ініціатора створення у селі осередку товариства «Просвіта» Корнелія Симулика, говорили Іван Сідун, Василь Напуда, Тарас Маняк, Зіновій Колодій, Михайло Шестак та ін. Вони також наголошували на необхідності боротьби з проявами правового нігілізму, антидержавних поступків, підкреслювали важливість поширення і утвердження української національної ідеї, популяризації визначних постатей вчених, педагогів, письменників, громадсько-політичних і культурних діячів — уродженців Великих Лучок тощо. Очолили організацію Василь Напуда, Іван Сідун, Корнелій Симулик, хоча, як показали подальші події, фактичним її лідером і двигуном був Корнелій Симулик.

Згодом головою осередку «Просвіта» було обрано Михайла Шестака, а почесним головою — відомого педагога, краєзнавця, політв’язня комуністичного режиму Федора Рубіша, потім головою осередку став Мирон Керекеш, а його ряди поповнила Марія Новак.

З часу створення «Просвіти» у Великих Лучках стала будителькою приспаних, організаторкою відзначень Днів соборності України, Днів незалежності України, річниць Карпатської України тощо. Щорічно 9 березня просвітяни на чолі з Корнелієм Симуликом покладають живі квіти до пам’ятника українському генію, Пророку і Творцю української нації Тарасу Шевченку, ловлячи на собі недружні погляди вчорашніх більшовиків, окремі з яких засіли у владних кріслах села.

Нині Корнелій Симулик і надалі, разом з друзями, однодумцями, просвітянами, переймається громадськими справами, вірить у Збройні сили України, перемогу добра над злом, України над рашистською Росією, мріє про щасливу долю своєї держави, рідного краю, Великих Лучок і робить все, що може, щоб ця мрія збулася.

Щиро вітаючи шановного Корнелія Дмитровича з ювілеєм і сердечно дяку- ючи йому за плідну працю для добра рідного народу, зичимо — у здоров’ї і гараздах, подальшому добротворенні і Божій благодаті — ще многая і благая, щасливії літа!

Рада ГО «Закарпатське крайове культурно-освітнє товариство «Просвіта»

Календар “Просвіти” на 2024 рік