Великі Ком’яти ризикують увійти у склад Виноградівської ОТГ без двох знакових об’єктів

Моє рідне село Великі Ком’яти ризикує увійти у склад Виноградівської ОТГ без двох знакових об’єктів в громаді – унікального для області водяного млина кінця 19 – початку 20 століття та стадіону.

Це я зрозуміла з дискусії із кандидатом у депутати Закарпатської облради від “ЄС” Andriy Khrypta. Якщо коротко, то громада хоче-може продати це майно йому.

Діалог тут:

Питаннь до нього, як до бізнесмена, немає. А от до православної релігійної громади Святодухівської церкві та виконкому сільради – є.

По-перше млин і земля. Викуплені та розбудовані місцевим священником понад століття тому, вони належали спочатку церкві, потім колгоспу і знову церкві. На сьогодні в майновому реєстрі права власності на млин не значаться. Дуже ймовірно, що у церковної громади де-юре їх теж немає. Припускаю, що може якісь документи є в архівах, але не факт, що вони актуальні.

І тут виникають питання: хто продає млин і куди, кому підуть виручені гроші? І чи знає взагалі про цей млин і плани окремих представників релігійної громади його продати. Хустська Єпархія?

Далі – стадіон. Поки що цей “довгобуд” знаходиться у комунальній власності. Але чи на довго? Виходячи з сьогоднішньої розмови припускаю, що вже найближча сесія може винести рішення про передачу його в довгострокову аренду, за яким, як правило, слідує продаж.

У Андрія Хрипти в приватній власності навколо стадіона 16 земельних ділянок. Згідно даних з кадастрового реєстру, право власності оформлене у 2018-2020 роках. Виконкому й депутатам сільради мало б бути соромно за таку недалекоглядність.

Для ком’ятчан, які читатимуть цей допис.

Звісно, зараз можна почати демагогію про попередників. Але для села, людей і для майбутньої Виноградівської ОТГ, зараз існує реальна загроза втратити млин і стадіон. Такі об’єкти мають переходити чи залишатися в комунальній власності, що забезпечить вільний доступ до них кожного. Так вони належатимуть УСІМ.

Інвестори, в свою чергу, можуть працювати з комунальною власністю отримуючи свої дивіденди згідно договорів.

Краще тиснути на владу та чиновників, змушуючи їх працювати і знаходити кошти для цих об’єктів, ніж потім за рік бідкатися, що від вас їх забрали.