У пошуках скарбів Закарпаття

Не секрет, що кожен з нас колись мріяв бути залученим до археологічних розкопок, де випадає надзвичайна нагода відшукати старожитності, які належали нашим предкам на межі епох або, можливо, наблизитись до розгадки якоїсь надважливої історичної таємниці. Спробувати себе у ролі археологів мають змогу студенти І-го курсу історичного факультету. Під час літньої практики, що триває впродовж липня-серпня, історики проводять розкопки біля с. Мала Копаня (Виноградівський район). Буквально декілька днів тому з розкопок повернувся один із керівників юних археологів – Володимир Мойжес, який і поділився з нами інформацією та останніми новинами.

• Розкопки традиційно проводяться біля с. Мала Копаня?
– Так. Біля с. Мала Копаня знаходиться знакова пам’ятка – городище площею 2,5-5 гектарів, що стало вмістилищем багатьох археологічних знахідок, адже це культурний, економічний, політичний центр даків. Даки – фракійське плем’я, яке населяло ті землі близько І-го століття до н.е. На городищі вже виявлено безліч слідів їхньої присутності.

Результати розкопок зазвичай однакові чи «улов» буває особливо вдалим?

– Не можна стверджувати, що кожного року ми знаходимо аналогічні речі. Зазвичай в результаті розкопок вдається дістати з-під товщі ґрунту давні зразки кераміки – вже знайдено сотні сосудів (горщики, вази, черпаки, чашки), деталі одежі, монети, різні знаряддя праці, зброя, але завжди є і родзинки. До прикладу, 3-4 роки тому ми знайшли золоту прикрасу – торквес. Це чоловіча нашийна золота прикраса. Є теорія, що її удостоювалися кращі воїни-легіонери.

Подейкують, вам вдалося віднайти старовинний королівський герб.

– Так, але його ми викопали під час окремої експедиції, а не практики. Така честь справедливо належить Ігорю Анатолійовичу Прохненку, який вів розкопки біля Королівського замку вже не перший рік. Спочатку була знайдена піч, яка отоплювала замок, і різноманітні предмети. Один із них – герб барона Перені, на якому зображена голова з крильцями. Родина Перені володіла цим замком чотири століття, починаючи з другої половини ХІІІ ст.

Як ви визначаєте, до якої саме історичної епохи належить знайдена річ?

– Є спеціальна методика. Спочатку закладається розкоп, який поділений на квадрати (2х2 м), потім поступово розкривається культурний шар на всій площі розкопу. Фіксуються знахідки на плані, де чітко вказані квадрат і глибина знахідок, виписується квитанція знахідки. Існують хроноіндикатори. Це монети, фібули та ін. предмети, що чітко датуються. Залежно від шару, де вони виявлені, можна датувати й інші речі цього горизонту. Також кожній культурі притаманні свої речі, кераміка, до того ж, знаходимо аналогії з іншими пам’ятками, які вже мають чітке датування.

Як щодо дозвілля студентів під час практики?

– Під час археологічної практики проводяться екскурсії. Це зазвичай Виноградівський, Королівський замки, інколи Хустський. Цього року перша група відвідала вже всі три замки. Звісно, керівники практики чудово ознайомлені з історією архітектурних велетнів, тож потреби у найманні екскурсоводів нема жодної. Крім того, наші юні історики й без того непогано орієнтуються в подібних питаннях.

Яка атмосфера панує між студентами під час практики?

– О, це особлива атмосфера. Звичайно, робоча, але часто й романтична. Справа в тому, що під час практики студенти стають куди ближчими одне одному. Уявіть собі лише наметове містечко, де «домівки» студентів стоять щільними рядами і оточують велике вогнище. Довкола нього і проводяться вечори. Просто неба хтось обов’язково бере до рук гітару, разом співають улюблені пісні, сучасні і народні, розповідають одне одному різноманітні містичні історії. Я чув декілька з них. Кажуть, що вночі можна побачити певні історичні постаті.

У замках?

– Ні. Тобто, у замках – це ясне діло. На городищі. Я вже згадував про фракійське плем’я даків. Можливо, вони просто населяли ті місця, можливо, билися і гинули в результаті воєн, адже на городищі знайдені сліди руйнації. Це ще треба довести, але, на нашу думку, це поселення було зруйноване на початку ІІ-го століття н.е. римськими легіонами імператора Трояна.

Під час практики колись траплялися казуси?

– Жодних нещасних випадків, якщо ви про це. Наші археологи хоч і молоді ще, але до справи ставляться серйозно, та й ми з них теж очей не зводимо. Події у нас, слава Богу, лише приємні, як-от новина про чергову цікаву археологічну знахідку.

Розмовляла Елізавета Зеленюк,
студентка відділення журналістики

Leave a Reply Скасувати відповідь