Кандидат на посаду міського голови – про основні ідеї своєї програми
Марія Бадида – керівник Ужгородської державної податкової інспекції і кандидат на посаду Ужгородського міського голови. Вона розпочала свою кампанію з яскравим слоганом «Жінки бруду не бояться» і заявила, що має намір дати справжній бій чоловікам. «Вони довели місто до катастрофи, – сказала в одному зі своїх інтерв’ю Марія Петрівна. – Ужгород уже виглядає гірше не тільки за Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ чи Чернівці. Подивіться, які гарні зараз Тячів, Хуст, Берегово, Виноградово, не кажучи вже про Мукачево. А Ужгород – на межі. Ми мусимо вичищати владу і рятувати місто».
На прохання нашої редакції Марія Бадида розповіла про основні положення своєї передвиборчої програми. Далі – пряма мова.
Пріоритет №1. Малий і середній бізнес
Головним пріоритетом для влади Ужгорода має бути підтримка малого і середнього бізнесу. Це – середній клас, на який спирається економіка всієї Європи. Це – основа бюджету нашого міста. Сприяння в роботі, спрощення дозвільної системи, усунення бюрократичних перепон, прозорість у тендерах – це першочергові кроки, на які має йти влада. Як податківець, чиї пропозиції неодноразово враховувалися при ухваленні податкового законодавства і під час проведення податкових реформ, разом із колегами буду домагатися того, щоб не пройшло підвищення податкового навантаження на малий і середній бізнес. Зокрема, ми виступаємо проти непродуманої реформи Мінфіну, яка передбачає підвищення податків для підприємців, що працюють на спрощеній системі. Для Ужгорода, де податки, які платять 16 тисяч приватних підприємців, є одним із основних джерел наповнення бюджету, це одне з найважливіших питань.
Пріоритет № 2. Соціальна картка ужгородця
Нинішні кандидати, особливо ті, які йдуть від влади, про це мовчать, але про це треба говорити в першу чергу – попереду на нас чекає дуже важка зима. По-перше, це нові тарифи при старих доходах людей. По-друге, це подальша інфляція гривні – уже бачу, що прогнозують на наступний рік 20 %. Люди стануть ще біднішими. Для майбутнього керівника міста в цій ситуації є два варіанти. Перший – валити все на центральну владу і казати, що від нього нічого не залежить. І є другий варіант. Міський голова може не сподіватися на Боже чудо і людську терплячість, а продумати, як мінімізувати негативні наслідки економічної катастрофи для своєї громади.
Мій життєвий і професійний досвід підказує, що зараз самообман – надто ризикований. Нам усім буде дуже важко. Тому моя команда працює над тим, аби розробити і реалізувати в місті програму підтримки соціально незахищених ужгородців. Ми візьмемо за приклад ті міста, де це вже змогли реалізувати, і запровадимо так звану «соціальну картку ужгородця». Таким шляхом пішла влада Києва, Львова, Тернополя, над такою ж ідеєю, знаю, працюють у Мукачеві.
«Соціальна картка ужгородця» дозволить пільговий проїзд у транспорті, дешевші ліки в аптеках, доступні за вартістю продукти харчування, знижки в торговельних мережах міста, закладах медицини, освіти і культури. А також – знижки на комунальні послуги.
У першу чергу такі картки мають отримати ті, хто перебуває на обліку в управлінні соціальної політики. Це насамперед пенсіонери, інваліди, непрацюючі особи, які доглядають за дітьми-інвалідами, особи, які не мають права на пенсію, батьки багатодітних сімей, соціальні працівники, чорнобильці, афганці, воїни АТО та інші.
Звідки взяти гроші? По-перше, їх на цей проект багато не треба. А по-друге, бюджет Ужгорода внаслідок фінансової децентралізації цього року перевиконується на десятки мільйонів. Їх можна пустити на чергове латання дірок і половину при цьому вкрасти, як це роблять нинішні хлопці. А можна персонально допомогти ужгородцям, як пропоную я. І, до речі, це треба було починати робити вже тоді, коли гривня обвалилася і люди стали втричі бідніші.
Пріоритет № 3. Виважений податок на нерухомість
Як відомо, з наступного року все майно, загальна площа якого більша за 60 квадратних метрів, має оподатковуватися. Вважаю, що для Ужгорода таке рішення неприйнятне. 60 «квадратів» – це надто мало. Буду добиватися того, щоб податок нараховувався лише на житло, загальною площею більше 80 квадратних метрів. Бо це справедливо – хай у бюджет платять насамперед ті, хто може собі дозволити збудувати і утримувати величезні особняки.
З практики видно, що якраз там, де законодавець планував оподатковувати майно заможних людей – великі будинки, котеджі, то відсотків 80 таких будівель узагалі не здано в експлуатацію. Таким чином, їх немає у державному реєстрі і вони не будуть платниками. На відміну від квартир пенсіонерів…
На початку цього року я спеціально звернулася до депутатів міськради і закликала їх не обкладати максимальною ставкою податку ужгородських пенсіонерів. Слава Богу, мене почули, хоча я не була депутатом. Якщо ужгородці оберуть мене міським головою, обіцяю виважений підхід при ухваленні рішення про ставки податку на нерухомість. Іншими словами – це буде справедливо по відношенню до всіх.
Пріоритет № 4. Гроші на медикаменти
Підтримувати медиків обіцяють усі кандидати, але мало хто каже – як він це планує робити. Ось мій підхід: збільшення видатків міського бюджету для придбання медикаментів у міських закладах системи охорони здоров’я. В першу чергу мова йде про центральну міську клінічну лікарню, а також про пологовий будинок, поліклініку, амбулаторії загальної практики сімейної медицини та інші медичні заклади. Нині «безплатна» медицина в Ужгороді починається з аптеки, де хворий змушений купити все необхідне для лікування, починаючи від бинта і шприца. Це ганьба для обласного центру.
Чітка програма, до копійки прописане фінансування і контроль над закупівлями. Необхідні лише три прості кроки.
Пріоритет № 5. Послідовність і відповідальність у роботі
Запланована робота в місті має бути підтверджена грамотними розрахунками і послідовним фінансуванням. Візьмемо освіту: ми затвердимо в програмі соціально-економічного розвитку міста і бюджеті Ужгорода на 2016-й рік кошти, які в цільовому напрямку (з забороною перекидання на інші програми) будуть витрачені на фінансування галузі. І насамперед – на виплату повної зарплати вчителям, як це передбачено постановою Кабінету міністрів.
Або інша проблема: починаючи з 2016 року, має відбуватися повноцінне фінансування і, головне, контроль за роботою тих підрядників, які візьмуться реалізовувати програму освітлення міста, і встановлення світлофорів на небезпечних перехрестях (карту Ужгорода, на якій позначені такі місця, моя команда вже готує).
Ми, на жаль, докотилися до того, що місто стало небезпечним для своїх жителів. В Ужгороді нині можна поламати ноги на тротуарах, потрапити під машину на вулиці, провалитися крізь землю, бо там, де вони мають бути, відсутні каналізаційні люки чи зливні решітки, а ліхтарі не світять. Погодьтеся, це елементарні речі, які можна зробити без великих фінансових витрат. Просто треба хотіти це зробити. І, звичайно, не боятися щоденної брудної роботи».
