Ситуація навколо заяви про згвалтування у стінах УСБУ в Закарпатській області набуває все більшого розголосу. І обидві сторони конфлікту доводять на свою користь факти та аргументи. 

Працівники СБУ стверджують, що їх колега хороша,світла людина і вся структура за нього горою,бо поважають. А потерпілу характеризують, як особу легковажну, котра сама чіплялася до начальника військово-медичної служби і звільнялася з роботи через службову недбалість.

Саме з цієї причини вона подала заяву про згвалтування.

Інша сторона має в своєму арсеналі також  суттєві аргументи, адже потерпіла при подачі заяви здавала проби, мазки, фіксувались тілесні ушкодження. Хоча власні джерела “Трибуни” інформують, що експертиза нічого не показала.

Сьогодні джерела “Трибуни” у Генпрокуратурі України надали виданню наступну інформацію, що потерпіла написала заяву на ім’я Президента України Петра Порошенка, Генерального прокурора Віталія Яреми та голови СБУ Валентина Наливайченка у якій повідомляє наступне: “У зв’язку із загрозою своєму життю я вимушено переховувалась і продовжую переховуватися.

Заявляю, що я не маю наміру покінчувати життя самогубством, у звязку з отриманою психологічною травмою я не вживаю наркотичні засоби чи психотропні речовини. Вказану заяву я подаю без будь-якого тиску чи то навіювання з боку третіх осіб, виключаю факт замовності своїх дій, та усвідомлюю всю міру відповідальності за оприлюднені факти.

Одночасно заявляю, що у випадку моєї раптової загибелі чи зникнення, до цього можуть бути причетні особи, прізвища та імена яких мною було озвучено у вказаному зверненні”.

 

Далі ідуть подробиці інциденту за участі представників закарпатського СБУ у викладі самої потерпілої.

“Звертаюсь до Вас із проханням припинити  всеохоплююче свавілля, яке влаштоване  керівництвом  Військово-медичної служби Військово-медичного управління СБУ в Закарпатській області, що обумовлене безвідповідальністю та цілковитою безкарністю, і притягнути до відповідальності ґвалтівників та корупціонерів, які безсоромно паразитують, прикриваючись високими ідеалами служіння Українській державі.

ІІ.  З середини  листопада 2014 року я вже не виходила на роботу, оскільки спочатку пішла в щорічну оплачувану відпустку, потім взяла додаткову відпустку на 2 тижні за власний рахунок.

Також, в листопаді 2014 року я подала заяву про звільнення за власним бажанням, і через 14 днів, які спливали 09 грудня 2014 року мала бути звільнена із займаної посади.

Бажання звільнитися із займаної посади  було обумовлено тим, що від В. мені, у нав’язливій формі,  почали надходити систематичні пропозиції статевої близькості.

Коли мене ніхто не звільнив 09 грудня 2014 року, я і взяла відпустку за власний рахунок, яка мала закінчитися 17 грудня 2014 року.

18 грудня 2014 року, мені подзвонив В. зі свого номеру 050-**-**-77 та сказав, що я маю закрити усі звіти по аптеці, в тому числі за грудень місяць, а саме: звіт за листопад по списанню медикаментів загального фонду, спеціального фонду та фонду АТО, підготувати аналогічний звіт за грудень 2014 року,  «перекрити» усі нецільові використання коштів на суму близько 21 тисячі гривень з придбання тих медпрепаратів, які не входять до переліку, що дозволено купувати з бюджетних коштів. Також я мала оформити та підписати Інвентаризацію після звітів та акт прийому-передачі матеріальних цінностей.

За домовленістю я мала вийти  на роботу 22 грудня 2014 року і закрити усі питання.

22 грудня 2014 року, в понеділок, я вийшла на роботу на 09 годину. Моя робота знаходиться за адресою: місто Ужгород, вул Довженко 3. І протягом першої половини дня займалася підготовною звітної документації приблизно до 12 години 45 хвилин.

В 12 години 46 хвилин я зателефонувала бухгалтеру М. на номер 099 – ***-**-44 уточнити деякі питання по накладним приходу, однак бухгалтер повідомила мені, що вона знаходиться на лікарняному і відсутня на робочому місці.

Після цього я звернулася до Завідучого Поліклінікою УСБУ З. з проблемою того, що я не можу завершити без бухгалтера складання звітної документації і він наказав мені вирішувати питання з В.

В обідню перерву одна зі співробітниць Т. пригощала співробітників з нагоди дня ангелу, мене також запросили, де я суто символічно випила близько 20 грамів лікеру після чого продовжила підготовку звітів.

Близько 18 години 20 хвилин я знову зайшла до З., однак його не було на робочому місці. В цей час я почула голоси в кабінеті В.  і вирішила зайти, щоб запитати, чи присутній в нього З. Коли я зайшла до кабінету В., помітила, що в нього знаходилися старша медсестра Ц., заступник начальника УСБУ в Закарпатській області по імені В.П. (прізвища я не пам’ятаю) а також ще декілька незнайомих мені людей. Вказана компанія розпивала спиртні напої. Помітивши мене В. запропонував  мені  долучитися до них, пообіцявши, щойно він закінчить «спілкування» з колегами – підписати мені звітну документацію. В кабінеті в нього я знаходилася близько 40 хвилин, після чого він запропонував мені направитися до мого кабінету, де знаходилися всі документи.

Близько 19.00 години ми попрямували до мого кабінету, В.  вже знаходився в стані алкогольного сп’яніння. Зайшовши до кабінету він одразу зачинив двері зсередини і сказав, що спочатку нам треба «залагодити» певні «незалагоджені» стосунки, та схопивши мене за руку підштовхнув до столу і  почав силою знімати з мене сукню.  Сукня, одягнута на мені в той час, була з кашеміру. В. почав тертися об мене, імітуючи рухи статевого акту. На мої прохання припинити це він жодним чином не реагував. Коли я намагалася вирватися, він притиснув мене силою до столу, зірвав спідню білизну і почав мене ґвалтувати природнім способом. Я намагалася вириватися і кликала на допомогу, однак на допомогу мені ніхто не йшов. Я не знаю скільки часу продовжувалося зґвалтування. За фізіологічними причинами у звязку зі станом  алкогольного сп’яніння В. не зміг завершити статевий акт. Коли він одягся, то сказав мені, щось на зразок «перший млин завжди комом» і в наказовому порядку повідомив, що завтра я маю бути на роботі, після чого пішов.

ІІІ. Одразу після зґвалтування я попрямувала до себе додому, яким чином я дісталася додому я не пам’ятаю. Потім я зателефонувала своїй подрузі (дані повідомлю додатково) і повідомила їй, що не бажаю більше жити і що зі мною трапилася страшна річ.

Через деякий час я дісталася до подруги,  рівень мого хвилювання був настільки сильний, що я не могла чітко висловлювати свої думки у звязку з чим мені запропонували випити коньяку. Яку кількість коньяку мною в той час було випито я пояснити не можу.

Далі я розповіла, що зі мною відбулося, а саме зґвалтування  і ми попрямували  до відділення міліції, в яке саме не пам’ятаю, знаю лише те, що воно знаходиться по вулиці Гагаріна.

Там у мене відібрали заяву про зґвалтування та дали направлення до медичних установ на освідування.  Заяву відбирали 2 співробітники міліції, прізвищ їх я не пам’ятаю.

Потім в райвідділок прибув хтось із керівників і я також розповідала йому про зґвалтування вже в його робочому кабінеті.

Після цього ми попрямували до наркодиспанцеру, куди з незрозумілих мені причин,  приїхав З.  з трьома невідомими людьми, на моє переконання – співробітниками інших підрозділів СБУ. Коли  ми виходили на вулицю З. схопив мене за руку, відтягнув убік і почав переконливо пропонувати не робити того, що я маю намір робити – не звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинене відносно мене зґвалтування.  Він пропонував мені завтра ж підписати усі акти прийому передачі і звільнити мене за власним бажанням, однак я відмовилася від його пропозиції.

Надалі З. з цими трьома невідомими мені людьми прослідував за нами до місця, де проводилося освідування і також в нав’язливій формі пропонував забрати заяву, оскільки «так буде краще для мене», пропонував «вирішити питання без війни».  Троє невідомих осіб в цей час щось пропонували моїй подрузі, яка була присутня зі мною.

У вівторок, 23 грудня 2014 року, я вийшла на нову роботу, яку вже встигла підшукати собі за час відпусток (22 грудня 2014 року я відпросилася з цієї роботи, щоб підписати документи стосовно мого звільнення). За місцем моєї нової роботи прибули два співробітники СБУ, один з них – М., інший представився А., (як потім я здогадалася А. був присутній увечорі, коли я подавала заяву про зґвалтування) і також переконували мене забрати свою заяву про зґвалтування.

Впродовж усього тижня мені телефонували деякі мої колишні співробітники і також пропонували забрати свою заяву і не робити гірше їм і собі.

Моїй подрузі систематично надходили погрози та пропозиції за певну грошову винагороду переконати мене відмовитися від своєї заяви. Вказані факти вона зможе повідомити.

При цьому, за моєю участю більше не проводилося жодних процесуальних чи то слідчих дій, мені не відомо, на якій стадії знаходиться подана мною заява, не відомо, чи зберіглися відібрані в ході медичного освідування зразки.

Також ніхто не побажав вилучити мою сукню, в якій мене ґвалтував В. Наразі вказана сукня знаходиться в мене.

У звязку із загрозою своєму життю я вимушено переховувалась і продовжую переховуватися.

Заявляю, що я не маю наміру покінчувати життя самогубством, у звязку з отриманою психологічною  травмою  я не вживаю наркотичні засоби  чи психотропні речовини. Вказану заяву я подаю  без будь-якого тиску чи то навіювання з боку третіх осіб, усвідомлюючи всю міру  відповідальності за оприлюднені факти та імена”.

 

ПРОШУ ВАС, –

1. Терміново вжити всіх заходів, стосовно об’єктивного, неупереджуваного, всебічного та повного розслідування факту мого зґвалтування;
2. Здійснити перевірку обставин вчиненого на мене тиску з боку окремих співробітників УСБУ в Закарпатській області;
3. Здійснити заходи захисту стосовно мене, як свідка, згідно вимог діючого КПК України та надати мені цілодобову  охорону;
4. Надати вказівку на проведення за моєю участю слідчих та процесуальних дій поза межами Закарпатської області, оскільки перебуваючи там я відчуваю реальну загрозу своєму життю та здоров’ю.

Одночасно заявляю, що у випадку моєї  раптової загибелі чи зникнення, до цього можуть бути причетні особи, прізвища та імена яких мною було озвучено у вказаному зверненні”.

Чим закінчиться ця історія, наразі, невідомо але те, що СБУ потребує реформування є доконаним фактом і починати це робити треба було ще вчора.