Дипломати також люди, а не небожителі
Хочете почути про неформальне спілкування з одним з послів які днями відвідали Закарпаття?
Читайте телеграм Павла Федаки – https://t.me/P_Fedaka/513
Це було до повномасштабного вторгнення ерефії.
Я був учасником заходу за участі наших західних партнерів з Північноатлантичного альянсу, який проходив на базі одного з туристичних центрів.
Після офіціозу відбулася неофіційна програма, яка переросла в застілля. Я не любитель таких заходів (не дружу з алкоголем), хоча спілкування у атмосфері підігрітій парами зеленого змія сприяє відвертим розмовам.
Виявилося, що наші партнери по НАТО, які колись вишколювалися у рамках Варшавського договору, стійкіші у застіллі ніж заокеанські друзі, котрі передчасно покинули поле «битви», давши і мені можливість під шумок піти спати.
Як годиться для доброї компанії гості, що залишилися заспівали своїх національних пісень.
Десь о третій ночі, особи які супроводжували посла сплутали репертуар і затягнули «Катюшу», думаючи, що вони співають близькі українцям пісні.
Я як ошпарений вискочив з номера з німим запитанням: «Що відбувається?»
Посол швидко зорієнтувався, що не так і коротким вигуком зупинив «зраду» у виконанні самодіяльних артистів.
На ранок «співаки» вибачилися за недоречний репертуар і запевнили, що вже назавжди запамʼятали різницю між українськими і російськими піснями.
З початку війни не мав прямих контактів з особами які брали участь у заході, але з соцмереж та преси бачив їх значний внесок у боротьбу з окупантами.
Памʼятаєте як у лютому 2022 р. іноземні посольства дружньо покинули Київ? Один з учасників дійства, яке я описав вище, полковник однієї з країн НАТО відмовився покидати столицю України і зустрів ворога рахом з бійцями героїчної тероборпони Києва.
Мої слова може підтвердити п-к Микола Журавльов.
На фото – з полковником Миколою Журавльовим (Київ, березень 2022)
