П’ять років тому відійшов у вічність видавець, активіст Закарпатського товариства «Просвіта» Богдан Досяк

НЕЗАБУТНІЙ
До недожитого 60-річчя Богдана Досяка

П’ять років тому, 23 серпня 2019 р., відійшов у вічність поліграфіст, видавець, громадський і культурний діяч, активіст крайового товариства «Просвіта» Богдан Дося. Людина, яка залишила по собі багато добрих справ та світлу пам’ять.

Уродженець с. Верхній Лужок Старосамбірського району на Львівщині (народився 8 березня 1964 р.), він останні 30 років життя пов’язав із Закарпаттям, зо- крема Ужгородом.

Працював за фахом у видавництві «Радянське Закарпаття», влився в ряди свідомих борців за незалежність України, познайомився з активними учасника- ми та очільниками українських національно-визвольних змагань, такими як Петро Скунць, Віктор Бедь, Омелян Росул, брати Федаки, Йосип Баглай, Олена Мішко, Петро Тракслер, Василь Шереґій, Ігор Гаврилів та ін.

У 1 993 р., разом з Євгеном Байлою, Б.Досяк, після тривалих митарств по чи- новницьких кабінетах, заснував першу приватну на Закарпатті друкарню «Колір прінт», яка відіграла важливу роль у науково-освітньому і культурно-просвітницькому житті краю. Спочатку друкарня знаходилася у виробничих приміщеннях УжДУ, а, після повернення у 1997 р. у власність крайового товариства «Просвіта» Народного Дому «Просвіти» в Ужгороді — у приміщеннях Народного Дому.

Серед видань того часу — наукові збірники товариства «Просвіта», календарі-альманахи «Просвіти», матеріали наукових і науково-практичних конференцій, навчальні та методичні посібники, бібліографічні покажчики, збірки поезій і пісень, публіцистичні твори, спогади політв’язнів Омеляна Росула («Дорогою долі») і Петра Тракслера («Обережно, гранати»), збірник поезій Петра Скунця «Один» та ін.

З 2006 р. до смерті Богдан Васильович працював у видавництві «Говерла» УжНУ, спочатку директором, а з другої половини 2013 р. — провідним спеціалістом. Досить згадати видання ним поважних Наукових вісників УжНУ, зокрема, серій «Історія», «Філологія», «Політологія», «Педагогіка», «Економіка», «Право», «Медицина», «Біологія», «Фізика», «Математика та інформатика», численних посібників та науково-методичних матеріалів тощо.

Слід особливо згадати активну участь Богдана Досяка у діяльності Закарпатського крайового товариства «Просвіта». Крім зазначених видань,  до його заслуг відносимо вихід у світ біобібліографічних покажчиків «Павло Федака — до 60-річчя (2005 р.) та 70-річчя (2015 р.) від дня народження, книг «Неповторні зустрічі» (2007) народознавця, краєзнавця, громадського діяча Євгена Паранюка, «Берегиня розумного, доброго вічного» — до 25-річчя відродження крайового товариства «Просвіта» (2015), «Дорогою добротворення, правди і любові» — до 90-річчя від дня народження Івана Коршинського (2018), «Наукове видання чи фальсифікація історії національно-визвольної боротьби українців Закарпаття кін- ця 80 — початку 90-х років ХХ ст.» (2018), звітів про діяльність Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта» у вигляді брошур (1997, 2002, 2005, 2007, 201 0, 201 3), часопису «Просвіта» (з 2000 до 201 9 р.) та ін.

Ним було видруковано чимало художніх запрошень і програм з нагоди проведення «Просвітою» численних і різноманітних вечорів (Різдвяних і Великодніх свят, річниць «Просвіти», Днів незалежності України, Карпатської України, ювілеїв Т.Шевченка, І.Франка, А.Волошина, О.Духновича, Ю.Ревая, В.Ґренджі- Донського, А.Штефана, Юлія і Михайла Бращайків, І.Панькевича, В.Шандора, І.Шпонтака, М.Шпонтака, Й.Данка, О.Росула, І.Коршинського, П.Тракслера, Ф.Саса, М.Левдаря, О.Пайкоша, М.Ердевдія, В.Бірчака, І.Панькевича, В.Стуса, Г.Божук, Й.Баглая та десятків інших визначних громадсько-культурних, політичних діячів і вчених), також підготовлено до друку у різноманітних виданнях багато ста- тей провідників та активістів «Просвіти».

Він належав до числа найактивніших членів крайової «Просвіти», був членом ради, членом і головою ревізійної комісії, учасником багатьох просвітянських заходів у Народному Домі товариства «Просвіта» в Ужгороді, до організації окремих з них охоче долучався особисто.

Приваблювали його толерантність, пошана до людей, шляхетність, доброзичливість, безкорисливість, любов до української пісні.

Пішов з життя у молодому віці, не доживши до 100-річчя створення і 30-річчя відродження закарпатської «Просвіти». Успішна діяльність якої в останнє 20-річчя не в останню чергу була пов’язана з його іменем.

Пам’ятаємо і з вдячністю згадуємо його — людину, патріота, самовідданого трудівника на близькій і дорогій українській ниві рідної землі.

Павло ФЕДАКА, Календар “Просвіти” на 2024 рік

Залиште відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *