Народні республіки і майбутнє українців – погляд з Закарпаття

росЦікавий погляд на майбутнє України законотворця з Закарпаття Івана Лендєла.

Була собі держава. Одна з найбільших у Європі, але одного разу на Сході цієї країни місцеві захопили державні установи й проголосили свою народну республіку. Вони заявляли, що їх постійно гнітили і вони є окремою нацією, що прагне йти власним шляхом. Та влада держави називала це вигадками. Спершу у республіці не було нормальної влади, армії й державний механізм не функціонував як належить. Через деякий час держава вислала війська проти сепаратистів. Армія у народної республіки вже тоді була і досить непогана, але все ж не достатньо сильна і професійна. Велися жорстокі бої, особливо у містах. За день один район міста міг кілька разів бути під контролем тієї чи іншої сторони. Населення держави втікало на спокійніші землі… Коли армія народної республіки вже втратила майже половину території, їй вислала допомогу сусідня держава зі Сходу. Техніка, військові й провіант дозволили народній республіці повернути втрачені території…

Думаєте я описую ДНР чи ЛНР?:) А ні – це ЗУНР, якій вчора виповнилося 96 років . Я не стверджую, що ЛНР і ДНР хороші, справедливо прагнуть від’єднання ітд. Просто хотів показати, що тут дуже тонка грань між справедливим відділенням і фальшивим. Цілком можливо, що через 100 років ЛНР і ДНР будуть святкувати свої річниці й описувати все так красиво, як ми описуємо ЗУНР. І не треба себе тішити, що ЗУНР програла і вони теж програють. Сьогодні територія ЗУНР є частиною наших західноукраїнських земель. Все дуже слизько і неоднозначно в історії… Я давно наголошую на небезпеці відокремлення нації «украінцов», які мають власну умовну мову – суржик або російську, постсовкову історію… Євромайдан навіть погіршив ситуацію, бо зробив заклик сприймати нормально російськомовні патріотизм і націоналізм. Єдина країна – Єдіная страна… Тільки чия? Цей напрям давно набирав обертів і тепер починає перемагати, а класичні українці – вимирати. Саме через толерантність влади і більшості україномовних до російськомовності Криму і Сходу, вони зрештою стали настільки далекими від нас, що від’єдналися. Навіть «західна столиця» давно вже стає русскаязичнай. Спитайте будь-кого адекватного з львів’ян і він вам підтвердить, що за останні 5 років чисельність російськомовних жителів дуже зросла і велика маса з них є дітьми, які будуть творити життя цього міста у майбутньому. Вже сьогодні велику частку місцевого бізнесу (від малого до великого) контролюють саме російськомовні й часто не українці за національністю. І їх перемога є лише питанням часу.

На основі одних народів виникають інші й слабші просто зникають. Так завжди було в історії, зокрема і наших земель. Класичні українці слабші й віддають землю «украінцам». Скажете, що ДНР і ЛНР вважають себе росіянами? Це лише російські ЗМІ таке пропагують. Вони перші з цього штучного народу, хто надто сильно почав відрізнятися від нас. І тут є 2 виходи – швидко і комплексно рятувати себе чи залишити все як є і тоді 100 річниця проголошення ДНР чи ЛНР буде святом у світі, де від України залишиться лише слово у підручниках з історії.

lendiel.org

Залиште відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *