Найбільша штучна водойма на Закарпатті потопає у смітті. Вільшанське водосховище заполонив пластик. Весь непотріб, який кидають люди в річку Тереблю, збирається у водоймі, саме через це Теребле-Ріцька гідроелектростанція втрачає потужності.
Вільшанське водосховище – штучна водойма, якій уже понад півстоліття. Створили закарпатське море в часи будівництва Теребле-Ріцької ГЕС. Цей гідротехнічний об’єкт народився завдяки унікальним природним умовам району: дві річки Теребля і Ріка розташовані майже паралельно, але на різних за висотою рівнях. Відтак, цю природну особливість використали, аби отримувати енергію. Дамба висотою 45 та довжиною майже 300 метрів утримує тисячі тонн води. Та окрім води, бетонна гребля затримує і цілі купи сміття. Наскільки негативно засмічення пластиком може позначитись на роботі гідроелектростанції, говорити не доводиться. Адже сміття, окрім того, що захаращує дно водосховища, забиває і решітку водоприймача, через яку вода потрапляє на гідроагрегати, відтак втрачаються потужності станції. Збирають сміття з решітки за допомогою спеціальної машини. Для того, аби очистити штучне озеро від непотребу, доводиться і залучати фірми-підрядники, власними силами зібрати все сміття не вдається. За останні три роки, каже начальник Теребле-Ріцької ГЕС звідси вивезли більше 10 тисяч мішків з пластиком. Як правило, велику кількість сміття приносить течія під час підняття рівня води. Щороку збирати пластик – не вихід з ситуації. Для того, аби проблему вирішити раз і назавжди, до питання потрібно підійти більш глобально: по- перше, проводити відповідну роботу з населенням, по-друге, вирішити проблему з утилізацією сміття в гірських районах Закарпаття. Окрім того, що Вільшанське водосховище має стратегічне значення, найбільше штучне озеро краю приваблює багатьох туристів. Та сміття, яке тут збирається, не надто тішить око мандрівників. Тож якщо ситуація найближчим часом не зміниться, закарпатське море ризикує перетворитись на пластикову водойму.