З візиту пана “губернатора” в Берегові залишилися задоволені обидві сторони: місцевий угорський істеблішмент та обласні очільники. Пан Геннадій опановував ази угорської та розказував про європейські традиції мовної політики, а берегівчани дружньо посміхалися та дарували бурхливі оплески.

В осторонь залишилися тільки Україна у вигладі оголеного древка на місці Державного Прапора на будівлі адміністрації.

Відсутній він вже післямайданівських часів, коли на вимогу майданівців був знятий угорський, а пізніше зник і Державний Прапор. Спроба встановити його зустрічала глухий опір як у вигляді відсутності  ключа від горища чи закону про захоплення держустанов. А тепер і поготів… Візит головного державника Закарпаття узаконив цей статус-кво в очах місцевої придворної знаті.

Це так жити по-новому, не звертаючи уваги на ніби-то дрібниці ? Хоча людський досвід вчить, що лихо криється в деталях, а символи правлять світом.