Фіцо відчув запах крові
«До псей матере, мі тє вольбі віграєм, ай кебі іх шляк трафіл» — не буду перекладати цей вираз словацького прем’єра українською. Зрозуміло й так, що емоції б’ють через край у передчутті майбутніх парламентських виборів осені 2027 року.
«Дивлячись на те, хто бореться за владу, я переконаний, що у нас немає іншого вибору, окрім як знову виграти вибори та сформувати наступний уряд», — заявив Роберт Фіцо на святкуванні Першого травня в місті Бановце-над-Бебравоу. Він наголосив, що не може уявити, аби цією державою керувала «якась паразитична родина». Прем’єр мав на увазі фінансовий скандал, що розгортається навколо Марти Шимечкової — матері Міхала Шимечки, лідера найбільшої опозиційної сили Словаччини, партії «Прогресивна Словаччина».
Останню звинувачують у шахрайському заволодінні грантовими та державними коштами на суму понад 100 тисяч євро. Ця тема в медійному просторі курсувала вже кілька місяців, але коли стали відомі конкретні схеми, вона вибухнула з новою силою.
Роберт Фіцо добре розуміє, що на самій лише антиукраїнській риториці виграти майбутні вибори 2027 року неможливо. Тому він активно шукає тригерні точки у внутрішній політиці. І ось йому «підвалило щастя»: «Прогресивна Словаччина», яка активно використовує антикорупційні гасла для критики чинної влади, сама потрапила в украй неприємне становище.
Правим виявився експрем’єр Словаччини, лідер руху «Словаччина» Ігор Матович, який ще на початку скандалу радив родині Шимечок визнати провину, вибачитися і відшкодувати кошти. Його не послухали, запевняючи, що йдеться лише про незначні помилки в обліку.
Роберт Фіцо — загартований десятиліттями політичних баталій: він 5 разів вигравав парламентські вибори та 4 рази формував уряд, зазнав замах на життя у травні 2024 року, коли майже впритул отримав чотири кулі.
Тепер політик відчув присмак «крові» головного опонента. Повірте, він мертвою хваткою вчепиться в «Прогресивну Словаччину» та її лідера, щоб витягнути з цієї ситуації максимум.
Прем’єр та його потенційні партнери, яким до минулого тижня (згідно з опитуваннями) не світило нічого хорошого у 2027 році, отримали потужний стимул. Тепер вони використають увесь адмінресурс та правоохоронні органи, щоб завдати нищівного удару по опозиції.
Для опозиційних сил Словаччини ще є час, аби перегрупуватися на тлі «справи Шимечок». Загалом «Прогресивна Словаччина», «Свобода і Солідарність», «Християнсько-демократичний рух» та «Демократи», які координують свою діяльність, мають підтримку близько 41% виборців. Ігор Матович із рухом «Словаччина» має ще 8–9%. Водночас Фіцо з партнерами балансує на рівні 35%.
Очевидно, що «Прогресивна Словаччина» навіть за умови зміни лідера втрачатиме прихильників. Тому важливо, щоб розчаровані виборці не «йшли в тінь», а перерозподілялися між іншими силами опозиційного спектру.
Телеграм Павло Федака.
