Словацький премʼєр Роберт Фіцо належить до категорії тих людей про котрих треба судити за їх поступками, а не висловлюваннями.
Раніше коли я слухав його промови у мене мороз по шкірі йшов від обурення від контроверсійних «перлів».
Зараз я навчився їх розшифровувати у правильному руслі, розумію, що слова політика спрямовані на внутрішнього словацького споживача, який у певній мірі задурманений проросійськими наративами.
Висловлювання на кшталт «жодного набою» на Україну означають, що до нашої держави прямують сотні тисяч 155-міліметрових снарядів та будуються нові оборонні заводи на кордоні з Україною і для потреб України.
Вчора на відзначенні 80-річниці Карпатсько-Дуклянська операції по визволенню Словаччини від гітлерівців, яка проводилася військами 1-го Українського фронту радянської армії, Роберт ФІцо, перефразовуючи певні висловлювання американського президента Рузвельта, заявив, що деякі депутати Європарламенту можливо б по іншому вели розмови про розміщення ракет середньої і далекої дальності, якби у один з брюссельських фонтанів упала така ракета.
У присутнього на урочистостях Президента Словацької Республіки Петра Пеллегріні після цих слів премʼєра стався напад кашлю.
Сьогодні на перемовинах з українським премʼєром Денисом Шмигалем в Ужгороді Роберт Фіцо обовʼязково подякує українському народу за вагомий внесок у визволення Словаччини від фашистів, але для словацької аудиторії скаже щось таке, що українцям не варто чути.
Телеграм Павло Федака
