Зимовий погляд на ужгородську «Кальварію» з висоти пташиного польоту (відео)

Цвинтар “Кальварія” по-своєму принадливий навіть зимою, “оголені” могили величаво дивляться у небесну височінь…

Кладовище «Кальварія» знаходиться на однойменній горі у центрі міста, з якої відкривається чудовий краєвид на місто, і навіть видно кордон із Словаччиною. Колишня назва цвинтаря «Кальварія» — Церква, бо тут стояла цегольнянська церква, а потім дали їй назву «Даібоц», окремі вчені схильні приписувати цю назву видозміненому звертанню «Дай Боже».

Деякі краєзнавці вважають, що в минулому тут було язичницьке капище. В 1759 році міщанин Давид Петц подарував свій земельний наділ громаді, а до цього тут росли виноградники і гору називали Виноградною. Цвинтар ж фактично був заснований у середині або наприкінці 18 ст. На мапі Ужгорода 1800 року вже відзначено гору Кальварія з каплицею нагорі. Оскільки Голгофа вважається хресним шляхом Христа, його муками, тому на Кальварії є каплички, які символізують шлях Ісуса. У 1826 році за ініціативи місцевого плебана Йожефа Лінці започатковано будівництво першої з чотирнадцяти розташованих на цвинтарі каплиць. До 1828 році на гроші цехів музикантів, чоботарів, дубильників і гончарів були збудовані перші чотири стаційні каплиці, що символізували місця зупинок Ісуса Христа по шляху до місця страти.

З каплицями на Кальварії пов’язані два відпусти, які проводилися в дуже святковій обстановці, з римо-католицькою та греко-католицькою службами і трьома мовами. Саме у зв’язку з відпустами у 1830 року за планами інженера Якоба Лама на Кальварію прорубали окрему вулицю, котра з’єднала тутешні каплиці й цвинтар з містом. Вулицю так і назвали — Кальварія, в радянський час вулиця називалася Цвинтарна, а з середини 1970-х років і донині — Тиха. Пізніше з обох боків вулиці будуються нові цвинтарі: римо-католицьке, греко-католицьке і реформатське. У 1839 року сатмарський римо-католицький єпископ за свій кошт збудував п’яту каплицю. До 1850 року на гроші різних благодійників спорудили ще чотири каплиці. Десяту в 1874 році поставив канонік мукачівської єпархії Андрій Чургович. Три останні каплиці, якими завершилося оформлення Кальварії, збудував відомий своєю жертовністю римо-католицький плебан Андраш Будіш.

У повоєнний час комплекс каплиць на Кальварії зазнав значних втрат. Головну каплицю державні органи передали Ужгородському університету, який облаштував у ній обсерваторію (1957). Вона діє донині. Окремі стаційні каплиці зруйнували, а ті, що залишилися без господаря, теж поступово руйнувалися. Тільки на поч. 1990-х рр. їх знову поновили і розписали.

Loading...

Редакція

Трибуна - незалежний погляд на новини Закарпаття, Мукачева та Ужгорода зокрема: політика, громадське життя, кримінал, культура та інше.

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *