Не міг я і подумати, що кримінальний корупційний роман так надовго затягнеться.
Пригадую написання Шніцером заяви на звільнення з посади. Мабуть він згадав, яким чином звільняв у 2010 році начальника управління Василя Скрипа: «Я розумію, що повинен піти з посади. Заяву напишу»,- казав Шніцер. «Пишіть тепер»,- настояли представники громадськості. Про що вели розмову Шніцер та голова ОДА Валерій Лунченко після підписання заяви, адже він залишився в кабінеті голови ОДА, не знаю і не можу знати. Та добре знаю натуру Шніцера: обіцяти все що завгодно, лиш би йому повірили, а згодом забути обіцяне. Чув я розмови, що наступного дня Валерій Валерійович підписав Шніцеру заяву на відпустку. Наскільки це правда теж не знаю і ні в кого не розпитую. Принаймні, не вірю і не вбачаю в цьому корупційних дій. Але впевнений, що Шніцер не виконав обіцянок, яких давав голові ОДА, як і не виконав обіцянок даних громадськості.
Достеменно знаю, що Щніцер їздив у Київ, впевнений, що не на Майдан, проти якого виступав ще за день до втечі Януковича. До кого їздив Шніцер я порозумів тоді, коли заступник міністра МОЗ України Лазоришинець В.В. у телефонній розмові сказав: «Боріться ви там, а я буду тут». Як боровся, і на чию користь Василь Васильович, ви, шановні читачі, знаєте. Майже 2 місяці твердив, що Подання Лунченка на звільнення з посади Шніцера в МОЗ немає. Яка вартість такої брехні мене не цікавить. Шніцер казав, що не пошкодує ніяких грошей, тільки б залишитися на посаді. Про це пізніше.
Наскільки знаю Лазоришинця, він не міг без відома міністра Мусія О.С. оприлюднити, та ще й з документальним підтвердженням таку неправду про Подання на звільнення Шніцера. Мені було дивно, що на уточнення Валерія Валерійовича про згоду міністра на звільнення Шніцера, коли вже були порушені усі терміни, міністр здивовано запитав: «Хіба ви не отримали відповідь?» І після уточнення відповів: «Питання вирішено», правда не сказав як? Пригадую свою відповідь, коли мені в Українському домі, в Чикаго, запропонували поїсти, я відповів: «Дякую». «Дякую так, чи дякую – ні?»,- перепитали колеги. Не сказав міністр як питання вирішено: дав він згоду чи не дав? З того часу до міністра додзвонитися було неможливо ні голові ОДА, ні його заступнику, ні мені, представнику громадськості. Та і дійсно, якщо владний чиновник не звертає увагу на голову ОДА, то хіба він відповість пересічній людині? Правда, в останньому інтерв’ю, здається в телепрограмі «Від першої особи», чи може «Про головне», міністр Мусій покладає великі надії на громадські об’єднання, а разом з тим нехтує їхні Звернення.
Через деякий час, коли уже Лазоришинець повідомив заднім числом, що міністерство не дало згоду на звільнення Шніцера, коли у Верховній Раді повідомив, що міністр і його перший заступник терміново захворіли, я відчув, що у міністерстві немає злагоди і співпраці. Невдовзі, міністр почав бідкатися, що йому не дають позбутися корупціонерів Парламент та Уряд. Я йому співчував. Та згодом до мене дійшло: «А чому міністр не дав згоду на звільнення Шніцера. Йому не могли помішати ні Уряд, ні Парламент. Пригадав я одне із інтерв’ю Мусія О.С., в якому він скаржився, що нікого із начальників управління в областях не може звільнити без рішення місцевої влади, бо тільки вона має право звільняти і назначати на посаду. Але у випадку з Шніцером, влада Закарпаття є ініціатором звільнення. Питання «чому?» міністр не дав згоду зовсім не риторичне. На нього може відповісти кожен не тільки медичний працівник, але і громадянин України. Відповідь на запитання, чому судді відпускають злочинців з тюрем, чому урядові, парламентські та фіскальні чиновники зраджують Україну, одна: ГРОШІ. Виявляється у нас не кадри, а гроші вирішують усе. Кадри наші є тільки переносниками та споживачами грошей. Там де не вирішують малі гроші, там вирішують великі. Шніцер за 4 роки накопив їх немало, адже він — неперевершений корупціонер нічим іншим, окрім наповнення своєї кишені не займався. Гроші дійсно не пахнуть, але до рук людей безсовісних липнуть.
Керівник міністерства МОЗ України, майданівець, анестезіолог-реаніматолог, керівник ГО при МОЗ, голова Всеукраїнського лікарського товариства Мусій О.С., який повинен вміти приймати блискавично рішення в критичних ситуаціях, розплакався на прес-конференції, бо йому не дають позбутися корупціонерів у міністерстві охорони здоров’я. Виникає запитання: «Чому міністр не дає згоду на звільнення самого «рейтингового» корупціонера-хабарника в закарпатській медицині? Адже і тепер міністр має право відмінити відповідь, написану його заступником Лазоришинцем на Подання Валерія Лунченка. Чому цього не робить? Або хай скаже, хто йому не дає цього зробити?».
Я уже писав у тижневику, що нам непотрібна ні безсила, імпотентна влада, ні сволочка, вони обидві антинародні. Безсилий керівник зобов’язаний, якщо це так, подати у відставку і вказати на причини такого поступку. Олег Степанович цього не зробив. Чому? Нащо, чи на кого надіявся? Та коли згустилися хмари над його міністерським кріслом, скликав прес-конференцію, з надією, що його, учасника Майдану, повинен хоч хтось захистити. Та задоволених роботою міністра, його заступника Лазоришинця і взагалі міністерства у нашій області немає, окрім Шніцера та його корумпованих поплічників.
Аналізуючи сьогоднішню ситуацію та поведінку Шніцера, хочеш чи не хочеш, а приходиш до висновку, що Шніцер удосконалює корупційні схеми. Він продовжує роздавати гроші представникам громадських організацій та Люстраційних комітетів. Запровадив бартерні схеми: я- тобі, ти – мені. Готовий позбутися декого і із тих, котрі сприяли його корупційним діям. Мені розповідають, що у Кардіодиспансері зареєстрували посаду заступника головного лікаря по експертизі. Цікаво мені, лікарю з 50-и річним стажем, що там можна експертизувати. Та, як згодом виявилося, Шніцер та Брич вирішили організувати Громадську раду при облздороввідділі, зрозуміло, не для контролю їх роботи, а для захисту їх корумпованих дій. Підібрали кандидатуру на голову «Ради» кардіолога Ірину Котлярову, для якої і приготовлено посаду в кардіодиспансері. Терміново створена «рада» у вівторок запросила на своє перше зібрання голову ОДА Валерія Лунченко. Про це зібрання знали тільки «обрані» члени, тобто ті, котрі відробляють свою заборгованість не перед людьми, а перед Шніцером. Читаю повідомлення прес-центру ОДА. Виступу Лунченка передував виступ пані Котлярової, яка сказала, що не бачить нікого окрім Шніцера на посаді начальника управління. Валерій Валерійович не стверджував, що Шніцер залишиться на своїй посаді, в чому так хоче переконати медичних керівників сам Шніцер. Заради владного крісла Шніцер готовий принести у жертву головного лікаря кардіодиспансеру і призначити на його місце експерта Котлярову. Ще недавно Шніцер та головний лікар кардіодиспансеру, Заслужений лікар України Роман Соскіна (звання отримано в 2013 р.) ходили майже в обнімку.
Чомусь у пресі немає фотографії цієї зустрічі. Чому? Невже ті, що були там присутні, з ганьби не зробили світлини на згадку про «доленосне» для Шніцера засідання ГО «Ради», якої до цього часу не створював жоден із начальників управління. Такий впевнений в собі, в Януковичеві та Партії регіонів Шніцер не нехтує не тільки підкуп грошима, але і павутинку, яка на його думку, може перетворитися у «рятувальний круг». Не маєте лиця панове корупціонери і думаєте, що Закарпатська ОДА та громадськість потерплять ваш плювок. Впевнений, що не тільки громадськість, але і місцева влада, якою ви нехтуєте, надіюся в останнє, зітруть не тільки вашу блювоту з своїх чистих лиць, але і зметуть вас з посадових місць. Свідченням цьому є Звернення ГО «Люстраційна комісія Закарпатської області» (ст. 1-2)
Голова ОДА Валерій Лунченко має пропозиції від громадських організацій достойних високопрофесійних кандидатур, на посаду начальника управління, незабруднених корупцією та хабарами, непричетних до злочинної бандитської попередньої влади, прізвища яких не знайдете в списках Люстраційних комітетів.
Переконаний, що Валерій Лунченко не зрадить Майдан, бо він і його рідня були його активними учасниками не заради посад, а заради достойного європейців життя і позбавлення українського народу від беззаконня та безправ’я, тобто, від вас нечестивці. Народовладдя набуває реальної сили, яка зможе зламати ваш корумпований супротив, бо інакше і бути не може. Ви на шляху загибелі і реанімації не підлягаєте.
Степан Біляк
Карпатська Україна
Далі буде
Дивним у цьому контексті є рішення громадського органу, що має контролювати корупцію у медицині.
Громадська рада висловила свою пропозицію щодо посади керівника обласного управління охорони здоров’я
У вівторок, 8 липня, відбулося засідання Громадської ради з питань охорони здоров’я при управлінні охорони здоров’я Закарпатської ОДА. На зустріч був запрошений голова обласної адміністрації Валерій Лунченко.
Члени Громадської ради, після тривалого обговорення, дійшли висновку: зважаючи на професійні якості, досвід роботи та відкритість, на сьогодні оптимальне рішення щодо керівника обласного управління охорони здоров’я є кандидатура Романа Шніцера. Проте питання залишається відкритим, Громадська рада продовжуватиме стежити за роботою керівника.
За підсумками засідання, Валерій Лунченко зазначив:
– Управління охорони здоров’я має очолювати фахівець своєї справи. Громадська рада таким фахівцем сьогодні бачить Романа Шніцера. Більше того, Міністерство охорони здоров’я не задовольнило заяву про звільнення Романа Івановича . Розумію, що таке рішення буде сприйняте неоднозначно. Тому готовий до нових пропозицій від громадськості. До керівника управління буде прикута особлива увага.
Прес – центр ОДА
Comments: