Видавництво «Краєвиди Карпат» під орудою багатогранного Володимира Ньорби за останній час видало аж шість книг невтомного фольклориста, письменника, педагога вищої школи Юрія Дмитровича Туряниці. У свої вісімдесят з гаком він почуває себе ліпше ніж дехто в двадцять три. Радує.

—Щиро вдячний за запросини взяти участь у святі книги, — звернувся до присутніх в «Арт-салоні», де теж ішли книжкові презентації, закарпатський мудрий аксакал. — Книга ж — це безсмертя! Книга — моральність, духовність, святість, а водночас — зброя. Дійсно, ціла китиця слів — це велика сила. Саме слово «книга» виникло ще до нашої ери. По-нашому воно означало «вузол», хоч у нього не завжди зав’язувала гроші, а більше — духовні скарби. В чотирнадцятому столітті книга почала друкуватися в Європі. А я реалізував себе в 21-му завдяки Володимиру Ньорбі. Вірю, що прийде час, що авторам за книги будуть платити в Україні милій гроші, як і цивілізованому світі.

Далі присутні познайомилися з книгами Ю.Туряниці — «Співанка про ягнятко», «Карпатські йсьме діти», «Кицька Сімка», «Колядки Закарпаття». Остання, до речі, видана вісьмома мовах, котрі знайшли поширення у сонячному Закарпатті. Цим був переконливо показаний інтернаціоналізм нашого краю.

Пристрасний виступ ветерана різних нив пробудив загальну творчу активність. Аксакал-хімік Юрій Цмур продемонстрував свої багаті формою та змістом книги «Сім чудес Ворочова» і «Творче життя», де йшлося про його працю в ролі вченого-хіміка в африканській Сахарі. З першої ж книги несподівано цей відомий чоловік взяв і прекрасно виконав одну пісню.

Кількома роками молодший спортивний журналіст і активіст спортивного руху в Закарпатті Василь Гаджега показав сигнальний примірник огрядної і вражаючої книги про гандбол нашого рахманного краю.

Василь ЗУБАЧ.