Навколо реконструкції площі Народної в Ужгороді зламано чимало списів. Одна сторона доводить, що вона надасть обласному центру європейського шарму. Інша – що зруйнує історичний вигляд. Наше видання стояло в стороні від цієї суперечки, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Адже з обох ,боків були задіяні добре відомі, авторитетні люди і кожен наводив «залізобетонні» аргументи для підтвердження своєї правоти.
Але коли питання стало переходити у політичну площину: хто проти реконструкції – той «патріот» міста, а хто за – той «ворог народу», стало зрозуміло, що за протистоянням стоять ляльководи, які за допомогою кишенькових ЗМІ намагаються маніпулювати свідомістю ужгородців.
Тому ми вирішили задати автору проекту реконструкції площі Народної архітектору Володимиру Павлею запитання, які б стосувалися не суто технічних моментів, а дали змогу отримати відверті відповіді про «підкилимну» боротьбу навколо цієї важливої проблеми.
– Про Ваш проект реконструкції площі Народної не говорить тільки лінивий. Чому така протидія? Ви хочете спотворити історичне обличчя Ужгорода?
– Звичайно ж, було б кощунством та невихованістю намагання спотворити історичне обличчя Ужгорода. Хоч слід відзначити і наголосити, що за останні 20 років наше місто вдалося таки значно спотворити, і саме тими, хто найбільше говорить про збереження історичного обличчя Ужгорода. Такий парадокс нашого буремного часу реформ. Реально – насправді, за цими розмовами стоять виключно прагматичні інтереси. Коли вигідно – робиться, а коли не вигідно – ні.
В основі мотивації протидії проекту благоустрою є кілька факторів і протидія має, по своїй суті, комплексний характер. В цьому найбільш виразно читаються аспекти – соціальний, політичний та цеховий. Громадськість сприймає намагання влади привести в порядок площу Народну, як зазіхання на засоби, котрі би можна витратити на вирішення інших, важливіших, проблем міста, яких, як ми всі розуміємо – достатньо.
Більшість активістів та членів громади, котрі активно заявляють і озвучують свою позицію, ніяк не можуть порозуміти простих речей, що бюджет міський і ті кошти, які виділяються ОДА з держбюджету на благоустрій прилеглої до будівлі ОДА підконтрольної їй території – це дві різні теми, котрі ніяк і ні за яких обставин не можуть вільно перерозподілятись, бо когось щось не влаштовує, чи хтось би хотів інакшого рішення. Це питання фінансової дисципліни – державного рівня. Це питання юридичне і адміністративне.
І ще – це питання дієвості та компетентності виконавчої влади, незалежно від того, яку політичну силу влада представляє. Кожне питання бюджету фінансується відповідно регламентів, визначених чинним законодавством. Це так виглядає, по своїй суті, соціальний аспект цієї проблематики в контексті загальної неузгодженості бажаного з можливим, в умовах економічних реалій сьогодення.
Але життя не повинно стояти на місці за жодних обставин, навіть, якщо час не зовсім сприятливий. В цьому контексті, на мій погляд, наша обласна виконавча влада на чолі з губернатором діє осмислено, логічно і послідовно. Є проблема, котра очевидна і для фахівців, і для громади, котра вивчалася на протязі досить тривалого періоду, і котра потребує вирішення однозначно. Зрозуміло, причому, як для прихильників реконструкції, так і противників, що сьогодні площа Народна є практично «мертва», недієздатна і ні в якому разі не відповідає своїй назві. Те, що треба щось робити – ясно всім. Але не всім зрозуміло, що саме. Приємно і мене це надзвичайно радує, що серед колег більшість – прихильники котрі підтримують ідею благоустрою і реновації площі Народної. Хоч опоненти й намагаються справити на громадськість протилежне враження.
Є визначений цивілізований шлях і, відповідно, до тих принципів та методів, які сьогодні актуальні та дієві у всьому світі – вирішується. Інше питання, що вирішення цієї проблеми протирічить інтересам політичних партій, що знаходяться в опозиції до діючого губернатора. Вони розуміють, що вирішивши якісно проблему площі Народної, влада здобуде прихильність електорату і значної частини громади міста та області.
До слова хочу зазначити, що я не є прихильником і не належу до жодної з політичних партій. Мене цікавлять, в даному випадку, виключно фахові результати. Що стосується аспекту професійного та історичного, то тут влада продемонструвала, на мій погляд, надзвичайно компетентний і зважений підхід. Управлінням архітектури ОДА був організований і проведений конкурс. Все було організовано і здійснено цілком відкрито і гласно.
Були, звичайно, і деякі недоліки в проведенні конкурсу, але їх можна списати на малий організаційних досвід успішного проведення подібних заходів у нашому регіоні. До речі, в цій темі і проблематиці організації та цивілізованого проведення архітектурних конкурсів – ми пасемо задніх. У майбутньому треба виправляти ситуацію. В цьому контексті, у мене та архітектурної громадськості є великі сподівання на нового головного архітектора області Миколу Пігуляка, котрий продемонстрував та демонструє сучасний діловий фаховий підхід до вирішення містобудівельних та архітектурних проблем області.
Що ж стосується нашої компетенції і фаховості проектних рішень та ідей, котрі вже пророблені на стадії робочої документації та готуються до втілення, то вони розроблені грамотно і пунктуально, з врахуванням всіх вимог державних будівельних норм, завдання на проектування, є відповідними місцю та місту, цікаві, функціональні і зроблять головну площу області доступною для людей. Ці рішення є осмисленими, раціональними та образно відповідними архітектурному ансамблю площі Народної.
Більш того, рішення та ідеї запропоновані в нашому проекті, відповідають вимогам та принципам Венеціанської Хартії щодо реконструкції та реновації історичних міст та місць, пам’яток архітектури та культури. Тобто, не може йти мова про спотворення історичного обличчя Ужгорода, а тільки про його високоякісну реновацію відповідно вимогам фахових принципів ХХІ століття.
Коли мені була доручена ця відповідальна тема, то ми з колективом колег глибоко вивчили і теоретичний, і практичний досвід людства по вирішенню аналогічних задач. Запевняю ужгородців, що реалізація благоустрою площі по нашому проекту підніме благоустрій та статус площі до рівня, котрий адекватний часу в європейському контексті і це відбудеться не за поверхневими ознаками, а – за концептуальними, принциповими, змістовними.
Саме ця обставина є причиною протидії та протистояння тих колег, котрі причетні до розробки, погодження та втілення нинішнього концептуального рішення благоустрою пл. Народної, які є чи були членами рад, котрі погоджували попереднє рішення. І звісно, що зараз їм не до лиця погоджувати якесь інше рішення, навіть, якщо воно значно краще. Це – чиста політика, соціологія та колежанські цехові інтриги. Знаково – навіть зараз, на перегляді альтернативних проектів – всі учасники подавали ідеї трансформації нинішнього благоустрою, котра незадовільно виконує фонову “споглядальну” функцію сьогодні.
– Чим відрізняється ваш проект від інших?
– На цій темі варто більш детально зупинитись, відповідаючи на ваше друге запитання. Всі, так звані проекти альтернативного благоустрою та ті, котрі приймали участь у конкурсі, об’єктивно свідчать про хибність статусу “недоторканості” площі в нинішньому вигляді. Це найголовніше. Організатори акції альтернативних проектів отримали неочікуваний результат, котрий позитивно доводить правильність прийнятих рішень, які реалізуватимуться, коли буде для цього фінансова можливість.
Якщо дати оцінку взагалі цій події в цілому, то серед альтернативних проектів, ідей та пропозицій не було жодної, котра по якості відповідала всьому пакету вимог та критеріїв, що мають відповідати рішенню. Там ми побачили ідеї рівня дипломних проектів, нереалізовану ідею Наталії Багрій, розроблену в попередні часи, і – з цілком конкретних причин, не втілену. Всі ідеї були цікавими – кожна по-своєму. Були і дві пропозиції найбільш цікаві з точки зору змістовного потенціалу. З них, одна – робота студентів-архітекторів Львівської політехніки та ландшафтного дизайнера Олега Мамченка.
Але на жаль, і вони не змогли задовольнити всім вимогам всіх критеріїв, котрі пред’явлені до цього відповідального благоустрою. Шкода, що ці ідеї та пропозиції не були представлені на конкурс своєчасно. Але добре, що вони є, і всі розробники змогли на практиці відчути, наскільки це складна тема і задачі. Конструктивний підхід та активність, небайдужість громади, звичайно ж, варто оцінити надзвичайно позитивно. І подібна активність доречна, але – на стадії формування завдання на проектування.
Сподіваюсь що усі учасники та причетні до вирішення проблем благоустрою нашого міста і надалі прийматимуть активну участь у подібних акціях та конкурсах. Сподіваюсь, що ці акції та конкурси проходитимуть цивілізовано і відкрито, як це сьогодні відбувається в інших містах, котрі можна і треба мати нам за приклад.
В цілому, відповідаючи на питання: «Чим відрізняються наш проект від інших?», відповім – відповідністю всім вимогам, в тому числі, й фінансовому контексту та якістю рішення – під конкретні можливості бюджету. Це вирішує всі проблеми стосовно благоустрою та образу площі в сучасну історичну епоху в умовах реалій сьогодення.
– Наскільки доцільним є винесення Вашого проекту на обговорення громадськості? Чим вона може допомогти професійному архітектору?
– Доцільності винесення проекту на обговорення громадськості в нинішній ситуації – політичній, соціальній та цеховій, я не бачу. Нічим допомогти обговорення вже не може. Як виявилося – при всіх обговореннях не лише громадськість, але й опоненти – провідні фахівці нашого міста не мають поняття про сучасні методи реновації історичних міст, не чули про теорію всесвітньо визнаного авторитета, теоретика і практика містобудування Кевіна Лінча, не знайомі з вимогами та принципами Венеціанської Хартії в питанні грамотної сучасної реновації історичних міст.
Проект пройшов усі можливі стадії публічного обговорення, дотримані всі юридично визначені регламентні процедури. Проект є погоджений обласною містобудівельною радою нового складу, проходить державну фахову експертизу. Конкурс та представлені проекти висвітлювались в регіональних ЗМІ. Наш кінцевий проект був, більш, як достатньо, і більш, як адекватно, обговорений в регіональній пресі і на сторінках товариств в соціальних мережах. За останні 20 років ні одна архітектурна тема так прискіпливо не обговорювалася і не розглядалася.
Зрозуміло, що члени міської містобудівельної ради, котрі голосували раніше проти, не змінять свого рішення з принципу, бо більшість з них причетні, як я уже зазначав це, до попереднього, втіленого нині рішення. Котре є хибним – це доводять і проекти, що приймали участь у конкурсі і, навіть, усі проекти, що були продемонстровані, як альтернативні, тиждень тому.
Усі мантри про споглядальну функцію нинішнього рішення не відповідають сучасним принципам реновації благоустрою в контексті функціональності, відповідності, доступності для людей та раціональності використання дорогоцінної площі міської території. Апеляції до західних прикладів рішень в чистому газоні не суть відповідними та прийнятними в нашій ситуації історичного архітектурного ансамблю, котрому відповідають тільки характерні форми характерного дизайну, органічні в стильовому відношенні до всього ансамблю кварталу.
Коли існують достовірні проектні рішення автора ансамблю Крупки, то найбільш правильним є – відтворити і зберігати ці форми історичного дизайну в благоустрої. А благоустрій, одночасно, має бути відповідним і задовольняти потребам громади сьогодення. Більшість громади підтримувала і підтримує ідею благоустрою площі відповідно розробленого проекту. Противників нового благоустрою, котрі заявили свою позицію офіційно, є не більше сотні.
Обговорення якоїсь архітектурної теми у аналогічних ситуаціях, у всьому цивілізованому світі робиться на стадії формування завдання на проектування. Далі працюють тільки фахівці. Матеріалів, що були подані на конкурс, було абсолютно достатньо, аби замовник зміг вибрати проектанта. І проектанти – а це три проектні групи, в які входять дві проектні організації і один авторський колектив талановитих сучасних архітекторів, достойно, пунктуально і шляхетно справилися з поставленими науковими, історичними та проектними задачами, і виправдали сподівання губернатора та ОДА.
Сподіваюсь, що проектні рішення, уже втілені в робочому проекті, незабаром, при фінансовій можливості будуть якісно та успішно реалізовані – на радість ужгородцям та гостям нашого міста, во славу генія Крупки та унікального історичного ансамблю. І в оновленому вигляді успішно продовжать повноцінно виконувати всі свої функції, в тому числі – й споглядальну.
Обговорювати цю тему, на мій погляд, вже достатньо. Який сенс обговорювати тему, коли опоненти володіють деякими з регіональних ЗМІ і ніколи не захочуть визнати свою поразку в цьому питанні, будуть до останнього охаювати нове рішення благоустрою площі Народної? Остогидло усім уже наше нецивілізоване та заангажоване обговорення. На сьогодні, це вже питання виключно адміністративне, і залежить виключно від замовника та можливостей фінансування.
– Скільки часу потрібно для втілення в життя Вашого задуму?
– Планується реалізація проекту на протязі 2013 року. Конкретні терміни втілення в життя цього проекту залежать від підрядника, котрий виконуватиме роботи та монтаж обладнання.
Я щиро бажаю всім ужгородцям щастя, гарного творчого настрою та успіху в усіх добрих справах на благо міста та нашої громади. Ми зробили свою справу з добрими намірами і щиро. Амінь.
– Редакція «Трибуни» щиро вдячна за відвертість. Хай щастить!
Інтерв’ю записав Павло Федака
Фото – Ольга Павлова