Рівно 20 років тому, 22 листопада 2004 р., в Києві та інших великих містах України розпочалися масові протести проти фальсифікації другого туру виборів Президента України, який привів до обрання президентом Віктора Януковича.
В Ужгороді в цей день рушійною силою акцій непокори стала студентська молодь.
З кожним днем мітинги ставали все масовішими і призвели до відміни Верховним Судом результатів 2 -го туру та його переголосування. Президентом було обрано Віктора Ющенка.
В чому секрет успіху Помаранчевого Майдану, який пройшов безкровно?
В його якісній підготовці.
В серпні 2004 року для керівників і заступників міських та районних виборчих штабів Ющенка була проведена нарада в Києві на якій представили «план перемоги» демократичного кандидата.
Тренінг вели Роман Безсмертний, Микола Катеринчук, Ігор Гринів.
Крім іншого, нам було доведено, що кольором виборчої кампанії буде помаранчевий.
Залом пройшов незадоволений гул, серед присутніх в основному були представники націонал-демократичних та націонал-патріотичних сил, які хотіли бачити червоно-чорні та синьо-жовті знамена, а не фарбу кольору дитячого проносу.
Нас продовжували переконувати, розповідали, як пізньою осінню оранжевий колір зігріватиме душі прихильників Ющенка.
Повне нерозуміння та ігнор залу.
Тоді виключилося на 5 секунд світло.
А потім послідувала кадри відео майбутніх протестів з неосяжною кількістю помаранчевих прапорів.
Зал принишк, а тоді близького семи сотень ідеологічних бійців синхронно на протязі десяти хвилин кричали : «Ющенко! Ющенко!…».
Психологія натовпу непереборна річ.
У команди Ющенка зʼявилося кілька сотень заряджених, мотивованих, впевнених у своїй перемозі функціонерів, які понесли помаранчеві ідеї в регіони і які провели титанічну організаційну роботу, наслідком якої стала Помаранчева революція.
В України тоді виник шанс заскочити в останній вагон Єропейського експресу.
Імперська росія ще зализувала рани, ще попереду у неї була окупаційна війна в Грузії.
На той час ми були ще не по зубам путінському режиму.
На жаль, Ющенко, Тимошенко та Порошенко не змогли правильним чином розпорядитися перемогою патріотичних сил і втягнутися у взаємне поборювання чим незабаром скористалися антиукраїнські сили.
Україна в надзвичайно важкій ситуації, з помилок прошлого треба робити висновки.
Нам потрібен Уряд національної єдності у якому відповідальність за ситуацію в країні нестимуть усі основні політичні сили країни.
Телеграм Павло Федака.
На Фото – 22 листопа 2004 р. в Ужгороді. Початок масових протестів Помаранчевої революції.