Ужгородка Ольга Тимофіїва представила вагомий творчий “ужинок” на життєвій ниві (фото)

Ужгородка Ольга Тимофіїва представила вагомий творчий “ужинок” на життєвій ниві (фото)

Щось останніми днями такі складаються ситуації і з рідними, і з не дуже рідними, і просто зі знайомими, і з зовсім незнайомими, які спонукають до певного чину, на який, чомусь непросто зважитися – показати власний “ужинок” на життєвій ниві. Звісно, найдорожчі мої зернята – мої діти, які є сенсом мого життя. Аби рости з ними, треба було мати роботу і доля мені подарувала неймовірне щастя – іти на роботу, як на свято, бо усе життя моє зв’язане з безцінним скарбом – дітьми. Хіба це не свято? А ще – можливість писати про дітей і для дітей і про життя… А ще – колеги – неймовірні! та про них
окремо. Тож, коротенько, про ужинок у світлинах, для тих, кому це цікаво… А таки з острахом…

Приходить час гасити векселі,
Збирать колись розкидане каміння,
Приходить осінь…
Ми ж до жнив ще не готові
Зовсім…

Ольга Тимофіїва

Ольга Тимофієва (Ужгород) – поетеса. Член Національної спілки журналістів України, Закарпатської обласної спілки письменників. Методист кабінету дошкільної і початкової освіти Закарпатського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відмінник народної освіти України.

Поетка ввійшла в літературу наприкінці ХХ століття. Увійшла просто, впевнено, шляхетно. Вона не змінила світ, не відкрила нової системи віршотворення, не стала vip-популярною… Їі лірична героїня ­ сучасна жінка, як зазначили критики, підперта трипільським мітом у поєднанні з постмодерном, – «корінням у минулому, а душею – в Небі…» Її жінка – «у довічному прагненні лету, в інстинктивному русі творення і оберегу, в силі слабкості. Жінка, що поза часом, але завжди на часі (М.Зимомря)».

Ольга Тимофієва зросла, вивчилась і досягла висот за радянських часів. Проте не набралася тої скверни, а зберегла золотопотіцький нескорений дух і в житті, і в творчості.

Її життєва дорога не встелена всуціль трояндовим цвітом: бувало всяке – дипломи з відзнакою, професійна одержимість, повне безгрішшя, найвище визнання, зраджена любов, щастя материнства, втрати друзів… Пані Ольга щиро зізнається, що тільки віра в Бога допомогла здолати негаразди життя.

А ще Ольга Тимофієва – чуйний педагог і добрий психолог. Вона, скористовуючи загальні етичні принципи дитячої літератури: дидактичність, комунікативність, гумор, зв’язок з дитячим фольклором, милозвучність, – невимушено вводить у віршову канву принцип гри – як лічилки, загадки, притуляночки, заклички, потягусі тощо. Тому й зрозуміло, що улюблений жанр поетки – навчально-ігровий вірш, в якому поєднано дидактичне і мистецьки-ігрове.

У дитячих віршах Ольги Тимофієвої багато гумору, розваг, веселощів, пустотливих пригод, фантазійних образів, подій. А скільки всяких допитливих котиків, жабок, гусаків-горобців, півників-квочечок, ворон і сов! І всі вони – живі й цікаві. Як зрештою, й інші образи Ольги Тимофієвої.

Наталія Ребрик

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *