— Після останнього пленарного засідання обласної ради, на якій виникли гарячі суперечки навколо регламенту, ми провели попередню юридичну оцінку цього нормативного акту, — повідомляє Геннадій Москаль. — І виявили купу помилок, суперечностей діючому законодавству й просто різних дурниць. Ось лише деякі з них.
У регламенті чомусь прописані норми, що передбачені законом, а не визначаються нормативним актом, наприклад, про обов’язки й права депутата. Такий дубляж абсолютно недоцільний.
Є застарілі норми про те, що голова ради може бути звільнений тільки двома третинами голосів (ст.62). Хоча півтора року тому Верховна Рада внесла зміни, згідно з якими звільнити голову можна простою більшістю. Облрада за весь цей час і не думала привести регламент у відповідність до діючого законодавства.
Потім, стаття 57 про голосування щодо включення кандидатури на голову ради в список для таємного голосування, про яку так багато говорилося на останньому пленарному засіданні. Це не тільки прямо суперечить Конституції України, Закону “Про місцеве самоврядування” й порушує принцип таємного голосування, але й написано абсурдно. Немає такого поняття, як “список для таємного голосування”, є тільки бюлетень. Безглузда норма була прописана тільки для того, щоб не допустити до включення в бюлетень небажаних для когось кандидатур.
Про гласність у роботі ради. У п.6 ст3. Регламенту прописано, що в разі порушення журналістом законодавства про інформацію або Регламенту (!!!), рада може позбавити його акредитації. По-перше, яким чином журналіст може порушити регламент ради? А, по-друге, позбавлення його акредитації за такими мотивами прямо суперечить закону “Про інформацію”.
Або чого вартий такий “пасаж”: “У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання”. Що це за “у разі необхідності”? Хто визначає критерії “необхідності”? Під таке формулювання можна підвести будь-що. Подібних словосполучень тут ціла купа, і вони дають можливість крутити регламентом як циган сонцем.
Усі помилки, суперечності законодавству і просто дурниці в цьому регламенті підкреслені червоним і зеленим. У мене питання — якби дитина принесла зі школи після перевірки такий “пофірканий” учителем диктант, то що б сказали їй батьки? Інтелігентні поставили б у куток, а далі посадили за книжку, а простіші просто набили б ременем по одному місці. Те саме варто зробити й з тими, хто писав цей регламент.