
На водоохоронній зоні, де категорично заборонено пересуватися навіть лююдям, вже повним ходом іде забудова, їздить будівельний транспорт. Людина, яка показує нам територію, називає прізвища тих, хто вже приглянув собі ділянки: “Ось будується син лікаря, ось депутат міської ради. Роботи контролює безпосередньо один з заступників міського голови, який теж тут має наділ. Поруч з новобудовою знаходиться недіюча незатампонована свердловина. Крізь люк видно поверхневі води – саме та вода, яка потрапляє до наших домівок. Спеціаліст розповідає, що це – порушення усіх можливих правил. Виявляється, що послуга тампонування свердловини коштує біля 63 тисяч гривень, тому ніхто це не збирається робити. На фотографіях видно, що поруч з свердловиною проводяться будівельні роботи.
Ближче до готелів “Інтурист” та “Латориця” був вирізаний горіховий сад. Наш гід показує, що “нарізана” територія проходить практично у кількох метрах від хлораторної. Це – святе для водоочистки місце, бо звідси очищена вода потрапляє у наші крани. Це, звичайно ж, нікого не зупиняє. Ми вирішили звірити цю інформацію з стратегічним документом №1 для нашої громади – генпланом міста. Виявляється, там прописано, що на сфотографованих нами територіях до 2031 року повинен все-таки бути водозабір. Щоб наші читачі зорієнтувалися, на карті під №202 позначена “водозабірна споруда”, а під номером 204 – приватна фірма “ГФ Камаз-Транс-Мукачево”. Це буквально в 20-ти метрах від “вічного вогню”.
Куди дивляться екологи, прокуратура та інші органи – поки-що залишається питанням риторичним.