Сьогодні чергова річниця падіння на Закарпаття метеорита “Княгиня”

Сьогодні чергова річниця падіння на Закарпаття метеорита “Княгиня”

Подолавши близько двохсот кілометрів, приблизно о 17:00 9 червня 1866 року він вибухнув на висоті 40 кілометрів над селом Княгиня, що на Закарпатті, Великоберезнянський район, розпавшись на більш ніж 1200 шматків, чим викликав короткочасний метеорний потік.

9 червня, виповнюється 153 роки з дня падіння космічного хондрита.

Княгиня — кам’яний метеорит (хондрит, група LL5), загальною вагою понад 500 кілограмів. Закарпатська “Княгиня” є найбільшим з-поміж знайдених в Європі метеоритів у новітній історії.

При проходженні щільних шарів атмосфери його було видно у формі яскравого боліда над територією сучасної Словаччини, містами Ліптовський Мікулаш, Шариш, Земплин і Пряшева.

Тоді осколками Княгині обсипало значну площу в радіусі до 5 кілометрів. Основна маса метеоритного тіла (імовірно ядро), вагою в 279 766 грамів приземлилася у восьми кілометрах від села Княгиня, на схилі гори Стінка (1078 м) в урочищі Чорні Млаки (координати 48°54′ пн. ш. 22°24′ сх. д.).

Через кілька днів цей осколок був знайдений жителем села Княгиня Василем Крив’яником на глибині близько 2 метрів. При падінні ядро розпалося на дві майже однакові частини, вагою 141833 і 137933 грамів, а від останнього шматка відколовся ще осколок вагою 2350 грамів. Незабаром про знахідку дізнався лісничий Великого Березного Антон Покорний. За його словами, він викупив у Крив’яника знайдений метеорит «за два воли, які той сам вибрав». Згодом, останній і сам вигідно перепродав його до Віденського імператорського музеєю (сучасний музей природознавства), в якому метеорит зберігається і досі.

За інформацією з відкритих джерел у грудні 2009 року в старих архівних документах розкрилися нові дані про Княгиню, які вказують на вагому роль цього метеорита в розвитку гіпотези панспермії.

Мова йде про публікації в науковому журналі «Sience» (1881 рік), у статті «Ч. Дарвін та відкриття доктором Ганом викопних решток організмів в метеориті», листування між Чарлзом Дарвіном та німецьким геологом Отто Ганом. У ній, зокрема, німецький вчений стверджував, що в ході досліджень метеоритних осколків Княгині, ним були виявлені частки позаземних коралів, паразитів і рослин. Дані були перевірені і повністю підтверджені відомим зоологом Вейнлендлером. Вся інформація про дослідження опублікована автором у книзі «Die Meteorite (crondrite) und ihre Organismen» (1880).

Цікаво, як зазначає “Вікіпедія”, зацікавлений історіями про найбільший метеорит в Європі, на місці його падіння в 1892 році побував навіть сам Жюль Верн.

До слова, на Великоберезнянщині, в пам’ять про падіння “Княгині” Ужанський національний природний парк облаштував знакове місце, а місцеві подейкують, що пошук уламків триває досі.


Вшанували метеорит і в обласному центрі. В Ужгороді на площі Шандора Петефі оселилась мініатюра – «Метеорит Княгиня». На символічному камені, який імітує уламок того самого метеориту, розташувалася і фігурка селянина.

Підготувала Саша Клімова 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Новини партнерів

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *