Політичне фіаско голови Закарпатської облради Олексія Петрова

Політичне фіаско голови Закарпатської облради Олексія Петрова
Я щиро вважав, що для наведення ладу з представниками закарпатських кланів, «замішаних» на контрабанді та наркотрафіку, необхідне жорстке «зовнішнє» управління областю. Такою людиною патріотичною громадськістю сприймався колишній генерал-майор СБУ Олексій Петров. І його перші кроки на посаді голови Закарпатської ОДА вселяли надію. Показові рейди на митницю, зупинка «італійських» бусиків, ніби наведення ладу з їх оподаткуванням, постійний гучний піар на різноманітну тематику складали враження, що новий керівник області на своєму місці.
Але інсайдерські джерела стверджували, що генерал великий «сріблолюбець» і шукає особистий інтерес у всіх прибуткових темах прикордонного регіону.
Далі відбувся «злив» виборів у облраду партією «Слуга народу», першим номером, якої був Олексій Петров на користь партнерів-конкурентів з «Рідного Закарпаття», які зайняли перше місце, а «слуги» опинилися на другому. Закономірно, що Офіс Президента зробив висновки і за цим послідувала відставка Олексія Петрова з посади голови Закарпатської ОДА, але Петров не журився, «Рідне Закарпаття» забезпечило його обрання на посаду голови Закарпатської обласної ради, не обійшлося звичайно без політичної проституції, у обмін на посади заступників голови облради, представника «Слуги народу» підтримали ще фракції «Європейської солідарності» та «Батьківщини».
Втративши важелі виконавчої влади, Олексій Петров за інерцією пробував і надалі втручатися у всі сфери життєдіяльності області, проштовхувати на посади «своїх» людей. Так, 23 грудня 2020 року, у день конкурсного відбору на посаду директора Ужанського національного природного парку голову Закарпатської облради «застукали» у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Трудовий колектив УНПП, у своєму листі на ім’я депутів Закарпатської облради, стверджує, Петров лобіював призначення на посаду директора особи, яка не відповідала умовам конкурсу. Підтвердженням цьому є подальша участь Олексія Петрова у намаганні у силововий спосіб захопити офіс Ужанського нацпарку, правда генерал виявився невсесильним і змушений був йти геть під крики «ганьба!». Зараз колектив установи публічно вимагає відставки Олексія Петрова.
Для свідомої української громадськості краю генерал Петров запам’ятався, насамперед, ліквідацією редакційно-видавничої групи обласної Книги «Реабілітовані історією. Закарпатська область» та «ніякою» позицією при виселенні з приміщення, яке належить облраді, Закарпатської обласної організації «Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих». Згадані дії Петрова представники українських громадських організацій та спілок ветеранів АТО назвали цинічною наругою над пам’яттю тисяч наших співгромадян репресованих сталінським режимом.
У Результаті, заплутавшись у власних хитромудрих комбінаціях, не маючи за спиною підтримки політичних сил, Олексій Петров вимушений був «лягти» під народного депута Миколу Тищенка, як стверджують українські ЗМІ, колишнього «авторитетного» діяча 90-х. і на даний момент є суто технічною фігурою на політичній шаховій дошці області. Задля збереження посади голови Закарпатської облради генерал готовий зливати тих, хто його всадовив у керівне крісло і виконувати всі забаганки київського куратора.
Думаю, що для нашого краю краще би було, якби Олексія Петрова «відправили» на нове місце роботи, а посаду голови Закарпатської облради має посісти людина добре знайома з традиціями та менталітетом закарпатців, відчуває специфіку регіону, шанує ветеранів національно-визвольних змагань та пам’ять жертв політичних репресій.
Павло Федака
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Новини партнерів

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *