Враженнями від побаченого найбільшого у Європі метеориту «Княгиня» поділилася у мережі Фейсбук Інна Конар.

Під час мандрів за кордонами України кожна зустріч із земляками – це особливі емоції, радість. Чужина стирає грані між між людьми, їх світами, зближує.

Отож і ми отримали цілий міх щастя, зустрівши у віденському музеї природознавства ось такого чудового “закарпатця”)))

Так, це каменюка! Але незвичайна. Шматок ядра метеориту, що в червні 1866 року після вибуху яскравого боліду впав поблизу села Княгиня на закарпатській Березнянщині (урочище “Чорні Млаки”, територія Ужанський Національний Природний Парк). Тоді метеоритний дощ обсипав площу радіусом 5км.

Уламок, знайдений місцевим селянином на глибині 2 м, назвали згодом Княгинею. Лісничий Антон Покорний, дізнавшись про метеорит, викупив його за “два воли” і пізніше дуже вигідно для себе перепродав каменюку Віденському імператорському музею. Наше рідне Закарпаття тоді належало Австрійській імперії (дуалістична Австро-Угорська імперія з’явилась через рік у 1867р.).

“Княгиня”, яка була частиною найбільшого метеориту Європи, почала обростати легендами. Ще й німецькі вчені підігрівали інтерес, виявивши у її складі частини позаземних коралів, паразитів і рослин. Це все настільки зацікавило письменика Жюль Верна, що той у 1892 році побував на місці падіня метеориту, сучасній території Великоберезнянщини.

А Ви знали, про те, що Закарпаття відвідував такий знаменитий турист?

***На замітку місцевим “гуру” туристичного бізнесу: Закарпаття має власну неймовірну історію і реальні приводи для гордості і популяризації. Чим не назва для туристичного маршруту “стежками Жюль Верна”?