У березні відбудуться довибори до Закарпатської обласної ради по 5 з 54 округів. Замість депутатів, які пішли до Верховної Ради, оберуть інших. Усілякі довибори – ідеальний момент для різноманітних махінацій і закулісних домовленостей, адже інтерес громадськості до них значно нижчий, ніж до чергових виборів. Багато хто про них взагалі не знає. То ж можна творити усе, що заманеться – особливо коли маєш домовленість з попереднім депутатом. Він-то пішов собі до Києва, але на його колишньому окрузі у нього все схоплено.

Багато хто взагалі сподівається передати свій округ у спадщину – від покоління до покоління. Перш за все це стосується Віктора Балоги. Це класичний приклад нерозривного злиття бізнесу, політики і дешевого піару. Вже на парламентських виборах ним продемонстровано нове ноу-хау: ставка виключно на родичів, котрі єдині не зрадять, бо куди ж вони подінуться з підводного човна?! Зараз ця, так би мовити, знахідка продовжує експлуатуватися далі – тупо і безпретензійно.

За мукачівським округом, який полишив Віктор Балога, тепер висувається його син Андрій. За одним з іршавських округів, який представляв Павло Балога, балотуватиметься дружина В.Балоги Оксана. То якщо раніше в обласній раді було просто три Балоги, тепер це не тільки повториться, а вони вже презентуватимуть два покоління цього клану. Саме клану, а не своїх виборців. Як Балоги ставляться до своїх виборців, вже наочно продемонстрували старші представники родини. Хоча Балоги і клялися гідно представляти інтереси рядових мукачівців і іршавчан, але як тільки видалася нагода, вони негайно перебралися на більш хлібні місця у Києві.

Формально брати Балоги очолюють цілу партію Єдиний центр. Але зараз на прохідні депутатські місця висувають аж ніяк не представників партійного активу з Мукачева чи Іршавщини, а тільки своїх найближчих родичів. Тобто довіри вже немає навіть до найбільш близьких і роками перевірених соратників. Воно й не дивно, бо зрад усе більше навіть у найбільш тісному середовищі.

Почалися масові перебіжки єцівських депутатів Ужгородської міської ради, Берегівської, Виноградівської, Іршавської, Міжгірської районних рад – список можна продовжувати і продовжувати. І це тільки початок, бо досить тонкій ниточці лопнути десь в одному місці, як починає розлізатися уся гнила матерія, яка трималася більше на інерції і старій пам’яті, ніж справді на міцних зв’язках. Люди, які ще нещодавно божилися у вірності, у відданості бозна-яким ідеалам, тепер виявляються банальними зрадниками і шукачами теплішого місця під сонцем, купляються буквально за якісь скляні брязкальця і вже дружно працюють проти колишніх господарів. Що поробиш – яке їхало, таке й здибало.

Єдиний центр зараз тріщить по швах. Кожна більш-менш помітна фігура готує собі запасний аеродром, а то вже має й запасний партійний квиток у потайній кишені. Зрештою, нічого дивного у цьому немає. Вони просто копіюють стиль поведінки своїх лідерів. Вони були занадто старанними учнями і схоплювали усе на льоту.

І ставка лідерів виключно на родичів тільки посилює процеси, які намітилися на тонучому кораблі. Вона показує останнім членам команди, що чекати нема на що. Порятунок потопаючих – справа рук виключно самих потопаючих. Допомоги згори не буде, бо там дбають тільки про власний рятунок, свідомо жертвуючи оточенням і тим прискорюючи і власний політичний кінець.

Але і панам робити нічого. Жорсткі реалії показують, що вірити не можна нікому. Структура, побудована на брехні, порожніх обіцянках, на окозамилюванні і недомовках, рано чи пізно починається сипатися, як картковий будиночок. Спочатку це відбувалося у всеукраїнському масштабі, коли амбітна партія з десятками і десятками помітних у кожному регіоні фігур швидко зменшилася до розмірів одного Закарпаття. Зараз спостерігаємо наступний етап: як із масштабів цілої області вона скорочується до розмірів однієї родини. А чи не станеться так, що скоро Віктора Балогу почнуть покидати і його родичі?

Федір Павлович

http://www.www.www.trubyna.org.ua/