Віктору Щадею не вдалося пропетляти між крапельками дощу – перемігши на праймеріз “Слуг Народу”, як кандидат на посаду міського голови Ужгорода він намагався довести владі, що його шанси на перемогу зросли б у випадку висунення його незалежним кандидатом. Навіть вибрав собі для передвиборчої кампанії фіолетові кольори і робив на їх фоні відеозвернення та красувався на бордах.

Але грати у ігри типу “і рибку з’їсти,і на х… сісти” з генерал-майором СБУ Олексієм Петровим не вдалося. Вітю загнали в стійло і вказали його місце в зелених шеренгах.

Очільник Закарпатської ОДА був добре ознайомлений з біографією “грайливого” Віті, який скакав від одного політичного донора до іншого, але завжди оглядався на няня з Мукачева Балогу, котрий дав Щадею путівку у життя.

Петров добре розумів, що “незалежний” Щадей, у випадку революційної ситуації, першим побіжить виганяти його з владного кабінету.

Тому ігри “і вашим, і нашим” закінчилися для Віктора Щадея офіційним висуненням на з’їзді партії “Слуги Народу” в мери Ужгорода.