У ЗМІ вже повідомлялося, що з Києва до Ужгорода з пачкою брудних грошей, для підкупу суддів та правоохоронців, адвокатів, наймання покидьків для фізичної розправи над поновленим судами на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України відомим вченим, краєзнавцем, етнологом, істориком, доктором історичних наук, громадським, культурним і політичним діячем Павлом Федакою, прибув член «команди» молодого дарування Д. Заруби – головний завгосп музею В. Логвінов.

Основним завданням його «відрядження» (за рахунок бюджетних коштів) з 12 по 18 серпня було знайти «потрібних» людей, які б забезпечили відтермінування, затягування тощо виконання виконавчого листа суду про поновлення П. Федаки на посаді директора музею (державні виконавці тривалий час зволікають з вирішенням цього питання, а недавно звернулися до Ужгородського міськрайонного суду – як виконати судове рішення? Не знають сердешні!).

Оскільки емісар за час «відрядження» із завданням до кінця не справився через запій. «команда» продовжила його вояж – надала йому до 25 серпня ще й т.зв. «відгули» (за словами працівників музею, «відгули» згаданого – це надані вихідні за п’яні оргії у позаробочий час та у вихідні дні на території музею – нібито по догляду за кіньми, ночівлею після цих оргій у конюшні музею).

За результатами звіту головного завгоспа музею Логвінова перед «командою» про витрати зібраного для кримінальних діянь бабла, стало відомо, що розпочав він свою діяльність в Ужгороді з відвідин добре знайомої йому адвокатки пані Д. Кругленька сума за «послугу», як запевнив «команду» емісар, лягла минулого тижня у робочий стіл згаданої. За «потрібне» рішення (відстрочка виконання, зміна способу чи порядку виконання виконавчого листа, тобто безкінечне затягування) така ж кругленька сума пообіцяна судді, до якого справа потрапить на розгляд.

Як заспокоїв «команду», що підготувалася до термінової евакуації з музею, Логвінов, пані Д. вже написала «потрібне» судове рішення, залишається лише подати його на підпис судді…

Чи відповідає поданий «команді» звіт головного завгоспа музею дійсності – покаже час. Адже той  «крисанув» більшу частину колективного бабла «команди» собі.  У випадку провалу афери, всю вину головний козовід Пирогова зверне  на адвокатку і суддю.

Так чи інакше, але кримінальні польоти члена «команди», головного завгоспа музею продовжуються і заслуговують на увагу правоохоронних органів.

І. Бокотей