Звернення голови СПО «Карпатська Січ» Тараса Деяка до закарпатців на ужгородському Євромайдані:

«Слава Україні!
У нашій державі нарешті повіяв довгожданий вітер змін. Після довгих років терпіння українці показують характер і потроху дають відсіч бандитській окупаційній владі, навіть не зважаючи на зомбацію опозиції, що боїться реальних дій, а сміливості їй вистачає лише на майданові дискотеки та обзивання провокаторами тих, хто дійсно “душу й тіло кладе за нашу свободу”, менше співаючи гімн, проте відстоюючи право на його існування, а заразом і наше з вами.

Українці – велика Європейська нація і наше місце серед вільних народів Європи! Я пробув на майдані рівно 9 днів, весь цей час “Карпатська Січ” брала участь в обороні Михайлівської площі після кривавих подій на Майдані Незалежності, штурмі Київської міської ради, цілодобових чергуваннях навколо Будинку профспілок, охороні зібрань та маршів мирних мітингувальників від можливих нападів “тітушок”-провокаторів. Спали ми по 3-4 години на добу. Через певні причини мені довелось повернутися в Ужгород, але наші хлопці й досі там, стоять на обороні свого народу, в тому числі й опозиції, котра тільки пустословить, в той час, як людей б’ють і розганяють.

Сьогодні ввечері наші активісти разом з іншими співвітчизниками обороняли майдан від чергового штурму “Беркута”. Не обійшлось без тілесних ушкоджень. Одного з наших побратимів навіть затримали, завтра над ним відбудеться суд.

Тому я закликаю Вас, нащадків славетного князя Святослава, козаків, карпатських січовиків, воїнів УПА, нащадків всіх найкращих синів і доньок України, які боролися за її Волю – їхати в Київ і там відстоювати нашу позицію, наше право на голос, адже саме там, в серці держави, вирішується наше майбутнє, європейське майбутнє. Не будьте байдужими, зрозумійте, що доля в наших руках. А нейтральна позиція – це фактично зрада.

Я прошу їхати людей відважних, тих, хто готовий до справжніх діянь. Не туристів, які будуть гуляти по столиці і влаштовувати собі екскурсії, не тих, хто буде відриватися на концерті, а тих, хто запишеться відразу в охорону, до волонтерів майдану, бо людей справді не вистачає, як медиків, так і кухарів, а про охорону й говорити не доводиться.

Лише сміливий гідний перемоги.

Слава нашій Перемозі! Наш дух неможливо перемогти.»