Восени цього року Ужанський національний природний парк святкуватиме своє 16-ти річчя. З початку створення парку незмінним керівником парку був Копач В.О., якому було комфортно при СДПУ(о), Партії Регіонів і навіть з-за часів жорсткого режиму Януковича, можливо тому, що в комуністичні часи працював в народному контролі і був своїм у системі. А можливо завдяки “кришуванню” останні десять років його екс-головою Великоберезнянської районної ради – Канюком В.М. (якого після Майдану депутати голосуванням вигнали з посади) та очільниками мукачівського угруповання «Єдиний Центр».

Копач В.О. – “господарник” при якому був повний занепад природоохоронного, туристично-рекреаційного та інших напрямків в Ужанському парку. За 15 років не збудовано жодного приміщення для природоохоронних науково-дослідних відділень, яких у парку п’ять. І не тільки не збудовано, а й загублено те, що перейшло у спадок від Великоберезнянського лісгоспу – приміщення Стужицького природоохоронного науково-дослідного відділення. Натомість для себе встиг збудувати декілька розкішних будинків зі зрубу.

В 2013 році за результатами перевірки екологічної інспекції було виявлено правопорушень природоохоронного законодавства на суму близько 1 млн. грн. Можливо, цьому посприяла кадрова політика Копача – “господарника”, який замінив двох начальників природоохоронних науково-дослідних відділень. В одному випадку на свого племінника, який одружений на родичці горезвісних сімї Балог із Завидова (за нетривалий час роботи якого завдано збитків державі на суму 825 тис. грн.), а в іншому на свого товариша (куратора) бувшого міліціонера (за нетривалий час роботи завдано збитків державі на суму 135 тис. грн.), який неодноразово сам був причетний до незаконних рубок в парку.

Кадрова політика Копача В.О. завжди була націлена на створення для себе самого комфортних умов: заступником – головним природознавцем завжди мав бути пенсіонер, який би не зміг претендувати на посаду директора. Начальником одного із ключових відділів парку працювала від самого створення парку дружина Копача В.О. Син Копача надавав парку послуги по програмному забезпеченню та інші послуги звичайно ж не безкоштовно. Кум Копача І.Кузович працював редактором газети від Ужанського парку робота якого також добре оплачувалась, як з державного бюджету так і з грантових проектів. Не менш цікавим було призначення заступником директора Ужанського парку на цей час ні кому не відомого Валентина Волошина. Який відомий як громадський діяч від мукачівсько синдикату «Єдиний центр» до подій зі стріляниною в Мукачеві, а тепер залучився підтримкою народного депутата від УДАРУ Валерія Пацкана і успішно працює провокатором в підготовці місцевих виборів пропонуючи кандидатів в депутати від «Солідарності» прислужників мукачівського синдикату.

Валентин Волошин прийшов в Ужанський парк в 2007 році. Вірніше приїхав на електричці. Не багато – не мало його одразу було призначено на місце заступника директора Ужанського парку. Дивно? Беручи до уваги, що Волошин раніше ніколи не працював у цій сфері. Хороші аферистичні дані дуже швидко допомогли Валентину Волошину з громадського транспорту пересісти на популярну іномарку та придбати собі недешевий будинок в центрі м.Ужгород. Європейські грантові проекти один за одним «відмивались» Волошиним і К. Прикриваючись Ужанським національним природним парком, Волошин щедро ділився з колишнім директором парку Копачем В.О. та навіть підкидував деякі грантові проекти громадському благодійному фонду екологічного та туристичного розвитку «Ужанська Долина», який очолює екс-начальник відділу рекреації Ужанського НПП та дружина Копача, Копач Ольга.

Численні закордонні делегації Волошин приводив на екскурсії до Ужанського парку показуючи їм, що за їх фінансування тут збудували альтанку, а тут створили екологічний маршрут , а тут відремонтували наметове містечко, хоча насправді всі ці роботи здійснювались працівниками парку за державні кошти. Але кому це тоді було цікаво? Красномовний Валентин Волошин так цікаво розповідав, а слухняний персонал парку під керівництвом Копача В.О., боячись втратити роботу мовчки посміхався та підігрував.

Хороша схема по відмиванню коштів напрацьовувалась роками. Хоча не все так гладко складалось. Не витерпівши знущань зі сторони керівництва парку (Копача В.О., Волошина В.М.),в 2012 році окрема частина працівників парку звернулась до прокуратури зі скаргою на Волошина В.М., який в робочий час вирішує свої особисті питання, частенько їздить за кордон та прикриваючись парком разом з Копачем В.О. розкрадає грантові кошти. Коли працівників парку для підтвердження викладеного в заяві викликали до прокуратури всі вони як один були запрошені на «килим» до тодішнього директора парку Копача В.О. Використовуючи адмінресурс Копач В.О. всім пояснив, що якщо вони не відмовляться від своїх підписів то їх чекають неабиякі проблеми і 100 % звільнення з роботи. Не хотілось Копачу втрачати такого хорошого «менеджера» по відмиванню коштів. Але прокуратура таки порушила кримінальну справу в якій Волошина було визнано винним. Та Копач В.О. не спішив звільняти Волошина, адже вони тільки-но закріпились на «буратіновському полі чудес», а довірливі закордонні організації даючи кошти на розвиток туризму, збереження навколишнього природного середовища, розвиток Ужанського парку навіть не підозрюють, що ці кошти щільно осідають в кишенях Василя Олексійовича Копача та Валентина Мироновича Волошина.

Валентина Волошина через розкрадання коштів було звільнено з посади заступника директора Ужанського національного природного парку в 2012 році. Не допомогла і служба в «Партії регіонів» і активна підтримка на виборах «ПР» та кандидата в президенти Януковича В.Ф.. Адже нікому не секрет, що штаб партії регіонів у Великоберезнянському районі знаходився в офісі Ужанського НПП а бувший директор Копач В. був його начальником і депутатом від партії регіонів у В.Березнянській райраді. Заступником у Копача В. по підкупу виборців працював Валентин Волошин. До речі, це врятувало Волошина В. від в’язниці – бувший губернатор при Януковичі Ледида О. відреагувавши на прохання «куратора» Березнянщини Канюка В.М. (кримінальне прізвисько «Файта») дав вказівку в прокуратуру не «садити» Волошина В. От і до сьогодні Валентин Волошин у «регіоналів» на крючку.

Та ідилію в корупційних схемах похитнула «Революція гідності». В Мінприроди розібравшись, що за 15 років існування Ужанського парку нічого не зроблено, з Копачем В.О. не продовжили контракт. Хоча Копач В.О. залишив по собі «хороший» міцний тандем у вигляді двох працівниць парку Кваковської І.М. та Канюк О.П., які дестабілізуючи трудову дисципліну в парку прагнуть повернення Копача і Волошина та повернення старих корупційних схем по відмиванню коштів, де вони займали також передові позиції. Прийшов час дівчатам відплатитись, адже неодноразово Копач В.О. закривав очі на неадекватні випадки Канюк О.П., яка відома своєю пристрастю хильнути зайвого, особливо на робочому місці, а також є родичкою одіозного контрабандиста Канюка Василя (ТСН-тиждень 19.07.2015).

Кваковській І.М., також є за що віддячуватись Копачеві В.О., адже невдовзі перед своїм звільненням Копач призначив Кваковську І.М. без проведення конкурсу начальником наукового відділу, хоча законодавство вимагає призначати наукові кадри на конкурсній основі. Також Копач В.О. допомагав Кваковскій І.М. у використанні свого службового становища при написанні останньою кандидатської дисертації. Пишучи дисертацію більше 10 років, тільки в останні роки виконуючи обов’язки начальника наукового відділу Кваковська змогла захистити свою роботу. А по суті роботу яку виконував цілий науковий відділ парку та багато інших працівників. До речі, Вища Атестаційна Комісія намагалася розібратися в цих зловживаннях але в часи «професора» Януковича такі, як Кваковська і отримували наукові ступені та звання.

Хизуючись підтримкою злочинного мукачівського угруповання «Єдиний Центр», зв’язковий Копач В.О.  та підтримкою народного депутата від партії УДАР, зв’язковий В. Волошин у своїх близьких колах корисливі бунтівники розповідають, що скоро все буде на своїх місцях – Копач і Волошин знову повернуться, а амбітна Канюк О.П бачить себе навіть і керівником парку, адже саме вона під дівочим прізвищем Герзанич їздила на співбесіду до одіозного екс-губернатора Губаля В.І., як кандидат на місце директора Ужанського парку.

Не тільки грантові кошти гріють цинічні душі екс-працівників та працівників парку (Копача В.О., Копач О.О., Волошина В.М., Канюк О.П., Кваковської І.М.), слід врахувати і те, що довгі роки в парку влаштовувались справжні сафарі, з залученням працівників парку, по знищенню фауни цього регіону, за що місцеві можновладці платили хороші кошти. Та 55 км державного кордону зі Словаччиною та Польщею, до окремих частин якого у зв’язку з виконанням посадових обов’язків мали працівники парку.

Цікаво, може саме ці факти стимулюють кураторів контрабандних сигарет, нелегальних біженців лобіювати інтереси колишнього керівництва Ужанського національного парку (Копача В., Волошина В.) в бажанні повернутися до злочинних схем часів Януковича але вже під революційними брендами та лозунгами?

На передньому плані (праворуч) колишній директор Ужанського національного природного парку, депутат Великоберезнянської районної ради від Партії Регіонів Копач В.О. На задньому плані (праворуч) Міністр під час президенства Януковича , куратор Закарпаття Балога В.І.

Олег Іваницький