Громадянська позиція - Закарпатська область

Етнічні угорці на Закарпатті обурюються мовним законом та майже не володіють українською мовою (відео)

Етнічні угорці на Закарпатті обурюються мовним законом та майже  не володіють українською мовою (відео)

“Підсумок поїздки в Закарпаття у двох враженнях: в одній гімназії учням мої питання перекладали з української на угорську, а в іншій – учні з угорських сімей після кількох років навчання чудово розмовляють українською. Знати державну мову – не лише обов’язок. Це реальний квиток у майбутнє”, – написав міністр Закаордонних справ Павло клімкін у Twitter.

http://

В угорській гімназії у Береговому навчаються майже 300 дітей. Українською їм викладають лише фізкультуру та захист вітчизни. Гімназисти з журналістами не спілкуються, чи то не бажають відповідати на незручні запитання, чи то взагалі не розуміють українську. Говорити погоджуються лише дві гімназистки, яких спеціально привів директор.

“Якщо короткий вірш – знаємо. І якщо легкі слова в ньому. Бо українська мова нам іноземна і дуже тяжко”, – кажуть вони.

Учитися в українських вишах жоден опитаний гімназист не планує: “Я також хочу в Угорщину, бо там більше можливостей. Більше університетів, де я кращу освіту отримаю”.

Місцеві активісти радять переписати підручники та спростити програму з української. “У всіх є перша мова і на її основі потрібно вчити іноземну. Так що українську мову треба вчити як другу мову для угорців”, – кажуть вони.

Міністр пообіцяв – програму переглянуть, але закон не скасують. Нині чекають висновків Венеційської комісії, чи утискає мовний закон права нацменшин.  Тим часом учні угорської гімназії з відходом делегації повернулися на уроки. Дехто пішов слухати історію України угорською.

 

Нагадаємо, 5 вересня під час засідання Рада ухвалила в цілому закон України “Про освіту”, яким запровадила 12-річну середню освіту. Мовою навчання у закладах освіти визначено державну. У документі передбачається, що у закладах можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною мовою, англійською мовою, а також іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти.

Румунія і Угорщина розкритикували ухвалений закон про освіту, вважаючи, що він порушує права національних меншин в Україні. Із заявами щодо українського закону виступили міністерства закордонних справ двох сусідніх країн. “Держдума” РФ підготувала заяву стосовно українського закону про освіту, в якому засудила ухвалення Верховною Радою документу. У МЗС РФ наголосили, що документ обмежує інтереси мільйонів російськомовних жителів України.

Натомість експерти Ради Європи позитивно оцінили закон про освіту в Україні. 28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін спрямував закон про освіту на розгляд Венеціанської комісії.

12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо закону і за результатами ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України. Зокрема, на думку делегатів, закон не забезпечує право нацменшин навчатися рідною мовою і істотно скорочує їхні права, що стурбувало членів Асамблеї. До того ж зазначається, що до отримання висновків Венеціанської комісії “Асамблея вважає передчасним займати визначену позицію щодо будь-яких правових питань”.

Кореспондент ТСН Алла Пасс

http://

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *