6 листопада нинішнього року у селищі Королево Виноградівського району проведено День просвіти і знань, присвячений 85-річчю створення тут осередку крайової «Просвіти». Організаторами свята стали Королівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 і Виноградівська районна організація крайового товариства «Просвіта», а співорганізаторами – Закарпатське крайове товариство «Просвіта», Ужгородський національний університет, Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, управління освіти і науки Виноградівської РДА. На свято, яке відбувалося в актовому залі Королівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 зібралися учителі і просвітяни з 20 сіл Виноградівського району, ветерани «Просвіти» з сіл Королево, Вереця, Черна, Новоселиця, Хижа, провідники громадських організацій Виноградівщини та ін.

З хлібом-сіллю зустрічали організатори свята поважних гостей з Ужгорода – вчених УжНУ, провідників «Просвіти», народну чоловічу хорову капелу «Боян» викладачів УжНУ, очільників обласної організації Національної спілки письменників України, відповідальних працівників обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти та ін. Стільки відомих людей за один день Королево не бачило давно.

Конференцію вступним словом відкрив начальник управління освіти і науки Виноградівської РДА В. Белень.

З доповідями і повідомленнями виступили: голова Виноградівської районної організації «Просвіти», заступник директора Королівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Володмир Щур ( «Через знання минулого – до розуміння майбутнього »), голова крайового товариства «Просвіта», доктор історичних наук Павло Федака ( «Роль крайового товариства «Просвіта» в утвердженні національної свідомості на Закарпатті у 20-і 30-і та 90-і роки ХХ ст.» ), доктор історичних наук, професор Володимир Задорожний ( «Пам”ятаймо минуле, живучи нинішнім» ), доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України УжНУ, професор Роман Офіцинський ( «70 років з дня заснування УжНУ» ), уродженець Королева, голова обласної організації Національної спілки письменників України, поет Василь Густі ( «Просвітницька діяльність письменників Закарпаття» ), військовий капелан о. Іван Ісаєвич ( «Духовність і патріотизм» ), лікар, доцент УжНУ Федір Поп та інші.

Далі своє мистецтво показували колективи художньої самодіяльності обидвох Королівських середніх шкіл, вокальний ансамбль учителів музичного мистецтва Виноградівського району «Родзинка», Королівський хор «Голос душі», самодіяльна народна чоловіча хорова капела «Боян» УжНУ.

З почуттям прочитали поезії українських поетів учні Королівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Аманда Колчар, Ярина Свереняк, Даніела Палінчак, Роман Бровдій, Богдан Ісайович, Андріяна Довбак, Іванна Гримут, пісню «Королева Карпат» гарно виконала Дарина Семич, а танець «Квітка-душа» – учні школи.

У виконанні вокального ансамблю «Родзинка» ( керівник Вікторія Кочіш ) прозвучала пісня «Просто жінка», а у виконанні хору «Голос душі» ( ініціатор його створення о. Іван Ісаєвич, керівник Маргарета Іванчо, диригент Вікторія Кочіш ) – «И так, брат мой» О. Духновича і «Молитви» К. Баєр-Такера та Девіда Фостера.

Завершився концерт виступом капели «Боян» УжНУ ( художній керівник і головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Василь Гайдук, концертмейстер – заслужений діяч мистецтв України Віктор Теличко, диригент-хормейстер Йосип Вінер ). У виконанні хору майстерно прозвучали «Учітеся, брати мої» ( слова Т. Шевченка, муз. А. Кос-Анатольського), «Хваліте» ( з літургії Михайла Вербицького), «Ой, зійшла зоря» ( соліст Роман Маркович), «Ой, у лузі червона калина» ( пісня українських січових стрільців в обробці В. Гайдука і В. Теличка), «Бандуристе, орле сизий» ( українська народна пісня в обробці Орлова, соліст Р. Маркович ), «Не рубай ліщину» ( закарпатська народна пісня в обробці В. Гайдука ), «Гей, літа орел» ( з опери М. Лисенка «Тарас Бульба», соліст Р.Маркович), «Молитва за Україну» М. Лисенка.

Лейтмотивом свята став прочитаний Богданом Ісайовичом вірш, який запам”ятався всім його учасникам і слова якого глибоко лягають у душу кожного українця:

Прихилюсь до народів сердечно й уклінно,

Побажаю свободи і щастя й добра.

Тільки вірю: ніколи не вмреш, Україно,

Бо співучий народ і в біді не вмира.

Переміниться світу велична будова,

Що справіку в безодні вогнями ряхтить.

Рідна мова моя, материнська, чудова

На далекі зірки у піснях полетить.

І не буде нас доля цуратися, брате,

У таврійських степах, в закарпатських садках.

І не зможе ніхто дивний скарб одібрати,

Той, що предки для нас зберегли у віках.

Доки мова для внуків звучить солов’їно,

Доки слава козацька у серці жива,

Ти не вмреш, ти не вмреш, ти не вмреш, Україно,

Лиш безсмертний народ у негоду співа.

Свято вдалося на славу, за що велика подяка належить його організаторам і учасникам.

Павло Кальницький

Газета “Трибуна”