Про це інформує “Трибуну” депутат Берегівської міськради Едуард Пуканич.
Як я вже писав раніше суть даної справи зводиться до того, що колишнє керівництво Берегівської міської ради передало забудовнику славнозвісного аквапарку земельну ділянку площею 14,0 га (кадастровий номер: 2110200000:01:031:0012) за річну орендну плату в розмірі всього 192 780,00 грн., замість визначених за результатами проведених земельних торгів (аукціону) 1 062 550,00 грн.
Однак і це ще не все. 26 жовтня 2012 року Берегівська міська рада продала ТОВ «Глобал Проект Інвест Ломпертсаз» вищевказану земельну ділянку за ціною 7 292 600,00 грн. без урахування ПДВ, із розрахунку 52,09 грн. за 1 кв. м., що є на порядок нижчою середньоринкової вартості землі зазначеної категорії по місту Берегове та по Закарпатській області. Не кажучи вже про те, що на території вищевказаної земельної ділянки знаходиться джерело термальної води, яка за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями є унікальною на території не лише України, але й Європи (принаймні так стверджує сам забудовник).
Отже, фактично було реалізовано схему за допомогою якої ТОВ «Глобал Проект Інвест Ломпертсаз», яке було створене 27 травня 2008 року – за пів року до проведення 25 листопада 2008 року Берегівською міською радою земельних торгів з продажу права оренди на вищевказану земельну ділянку площею 14,0 га, в яких брали участь лише двоє учасників – вже згадане ТОВ «Глобал Проект Інвест Ломпертсаз» і Закрите акціонерне товариство «Спільне українсько-гібралтарське підприємство «Котнар», одним із засновників якого на той час був однопартієць тодішнього Берегівського міського голови Гайдоша І. Ф. і директора того самого ТОВ «Глобал Проект Інвест Ломпертсаз» Бабяка З. А., придбало вказану земельну ділянку за заниженою ціною без застосування встановленої законом процедури земельних торгів, проведення яких дало б можливість Берегівській міській раді виручити від продажу зазначеної земельної ділянки значно більше коштів з огляду на існування у її межах джерела термальної води.
У даній ситуації дивує не тільки абсолютне небажання правоохоронних органів помічати очевидне, але й відкрите небажання останніх виконувати чіткі і недвозначні норми закону.
Так, 14 квітня 2014 року я направив аналогічне вищезазначеному депутатське звернення до Міністерства внутрішніх справ України, у якому просив розпочати кримінальне провадження за вищевказаними фактами.
Однак, відомості, викладені в моєму депутатському зверненні, в порушення вимог статті 214Кримінального процесуального кодексу України, МВС України не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, натомість моє Депутатське звернення було направлено до УМВС України в Закарпатській області, де знову ж таки – замість того, щоб виконати вимоги кримінального процесуального законодавства та внести вищевказані відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, було прийнято рішення перенаправити моє депутатське звернення до Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, де так само було прийнято рішення не вносити вищевказані відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не бажаючи миритися з таким станом речей, 07 липня 2014 року я направив до Берегівської міжрайонної прокуратури Закарпатської області депутатське звернення, у якому вимагав розпочати кримінальне провадження за фактом вчинення працівниками Берегівського районного відділу управління МВС України в Закарпатській області кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 364, частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України, що проявилося в укритті тяжкого злочину, невиконанні своїх службових обов’язків щодо внесення отриманих відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового розслідування за моїм депутатським зверненням від 14 квітня 2014 року № 4/14 (повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення) за фактом зловживання службовими особами Берегівської міської ради влади та службових повноважень при укладенні вищевказаних договорів.
У своєму листі від 18 липня 2014 року № 79-310-09/1954/ Берегівська міжрайонна прокуратура перевершила саму себе. Виявляється дії працівників Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області не містять ознак відповідного складу злочину, тому що при проведені останніми перевірки! за моїм депутатським зверненням від 14 квітня 2014 року № 4/14 договір про умови участі в земельному аукціоні від 20 листопада 2008 року Берегівською міською радою не було надано, а тому висновки ними зроблені без урахування умов вказаного договору, яким визначено умови участі в земельному аукціоні та встановлено орендну плату!
Виходить, для того, щоб вітчизняні правоохоронні органи «помітили» в діях чиновника відповідний склад злочину, заявник (потерпілий) має надати всі існуючі докази вчинення злочину та отримати від злочинця щиросердне зізнання. Іншими словами, заявник (потерпілий) самостійно має здійснити досудове розслідування.
І це тільки одна з кількох гучних справ, за які я взявся, і це в маленькому провінційному містечку, що тоді говорити про великі міста.
Така відповідь прокуратури свідчить про продовження існування у вітчизняній правоохоронній системі принципу «manus manum lavat» (лат. рука руку миє), адже здається малоймовірним, що прокурору було невідомо про норми чинного КПК України, зокрема його частини третьої статті 214, згідно якої здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Прокурор незважаючи на чіткі та недвозначні приписи зазначеної норми навіть не притягнув до дисциплінарної відповідальності працівників міліції, які без внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом одного місяця фактично здійснювали досудове розслідування за фактами, викладеними в моєму депутатському зверненні, що прямо заборонено чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Передавши моє депутатське звернення без попереднього внесення відомостей, викладених у ньому, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, МВС України та УМВС України в Закарпатській області порушили вимоги пункту 2.3. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 року № 1050, відповідно до якої матеріали з ознаками вчинення кримінального правопорушення заборонено передавати без реєстрації в журналі ЄО та Єдиному реєстрі досудового розслідування до іншого органу внутрішніх справ.
У даній ситуації, коли начальник слідчого відділення Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області через свою власну некомпетентність чи службову недбалість або, можливо, з корисливих мотивів прийняв рішення не вносити відомості, викладені в моєму депутатському зверненні, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, начальник вказаного органу внутрішніх справ виходячи з приписів абзацу третього пункту 3.5. вищеназваної Інструкції мав за своєю резолюцією повернути моє Депутатське звернення до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу, однак цього не було зроблено.
Таке вперте небажання не те, що здійснювати досудове розслідування за вищевказаним фактом, а навіть внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, можливо пов’язане з тим, що до вищевказаних подій причетний колишній мер м. Берегова, а зараз депутат Верховної Ради України від Партії регіонів – Гайдош І. Ф. Я переконаний, що саме цим пояснюється небажання МВС України, УМВС України в Закарпатській області та Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області виконувати ясні і недвозначні норми статті 214 КПК України, згідно з частинами першою та четвертою якої слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування; слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Такі дії органів внутрішніх справ та їх посадових осіб, безумовно, підривають авторитет до всієї правоохоронної системи нашої країни та віру українського народу в те, що після приходу нинішньої влади буде покінчено з безкарним міліцейським свавіллям, і зводять нанівець усе те, про що розповідає та що обіцяє нинішнє керівництво нашої держави. Адже навіть зараз керівниками правоохоронних органів на місцях продовжують призначати тих самих осіб, які раніше вже обіймали керівні посади в органах внутрішніх справ, але в інших регіонах, багато з яких не користуються авторитетом серед народу, та які, як правило, живуть не за зарплату, а деякі з них вже не раз ставали фігурантами гучних скандалів. Можна подумати, що працівник міліції, який за часів Ющенка – Януковича «дослужився» до начальника райвідділу в тій чи іншій області зараз будучи переведеним в інший регіон почне жити за вченням Діогена Синопського …
