Днями у Народному Домі «Просвіти» в Ужгороді відбулася презентація книжки «Павло Федака: Біобібліоґрафічний покажчик».

Покажчик підготовлено до 70-річчя від дня народження вченого, краєзнавця, музеєзнавця, громадського, культурного і політичного діяча, доктора історичних наук, незмінного з 1990 р. голови Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта».

Про роботу над покажчиком і його структуру розповіли його укладачі Павло Федака і Богдан Досяк. На нинішній день — це найбільший з досі виданих за всю історію Закарпаття біобібліоґрафічних покажчиків, присвячених окремій особистості. Його обсяг (496 с.) включає: передмову укладачів; вступні статті доктора філософії, кандидата історичних наук, доцента УжНУ Миколи Олашина «Невмирущий дух рідного краю» та доктора історичних наук, Почесного доктора УжНУ, директора Національного музею української культури у Свиднику (Словаччина) Мирослава Сополиги «Подвижник української ідеї в Карпатах»; 2939 творчих позицій ювіляра (1971 — перша половина 2015 р.), серед них — 30 книжок і брошур, 44 укладені наукові збірники, матеріали конференцій, щорічні календарі-альманахи «Просвіти» тощо; близько 400 наукових і 1100 науково-популярних, публіцистичних, інформаційних та інших статей; понад 460 неопублікованих наукових праць та експедиційних матеріалів, доповідей, відгуків, повідомлень і виступів на наукових і науково-практичних конференціях, під час відзначення важливих подій, ювілеїв визначних людей та ін.; понад 50 створених експозицій і стаціонарних виставок у різних музеях Закарпаття; біля 200 організованих і проведених наукових і науково-практичних конференцій, культурно-просвітницьких і громадсько-політичних заходів та ін.; понад 600 публікацій про Павла Федаку та його праці у наукових, науково-популярних, періодичних, бібліографічних та енциклопедичних виданнях; фотолітопис; іменний покажчик; покажчик псевдонімів; покажчик криптонімів; покажчик співавторів; покажчик використаних періодичних видань. Гарно видало покажчик видавництво «Карпати» (директор Віктор Браславець) — як свою 4488 книжку від часу свого створення (1945); рецензенти — доктор історичних наук, професор УжНУ Володимир Задорожний і доктор історичних наук, Почесний доктор УжНУ Мирослав Сополига; редаґування здійснив Павло Федака, а коректуру — Михайло Федака; комп’ютерний набір і верстка — Богдана Досяка.

Відомі вчені-народознавці, фольклористи і літературознавці, кандидати філолоґічних наук Юрій Туряниця й Іван Сенько звернули увагу на зафіксовані у покажчику вагомі здобутки П.Федаки як етнолоґа, музеєзнавця, краєзнавця, серед яких — визначний особистий внесок у створення і розвиток Закарпатського музею народної архітектури і побуту, меморіального музею президента Карпатської України, Героя України Авґустина Волошина, діяльність Закарпатського краєзнавчого музею, Національного музею народної архітектури та побуту України, у яких він плідно працював на різних посадах — від наукового працівника до директора — упродовж 43 років; ґрунтовне дослідження традиційного сільського будівництва Закарпаття (поселень, садиб, житлових, господарських, виробничих, культових споруд); організація наукових експедицій, наукових і науково-практичних конференцій та участь у них, численні наукові і науково-популярні статті з проблем етнолоґії, музейництва, охорони пам’яток історії і культури; варто згадати, що саме завдяки його зусиллям, у 2006 р. передано у Закарпатський краєзнавчий музей безцінну творчу спадщину Авґустина Волошина (понад 1,5 тис. експонатів), яка зберігалася у його племінниці Емілії Дутки (сестри Володимири, ЧСВВ) у Пряшеві (Словаччина), а також спадщини Ю.-А.Шереґія, В.Ґренджі-Донського, Софії Дністрянської, Станіслава Дністрянського, Петра Сови, Івана Комловшія та ін. Саме з його ініціативи і під його керівництвом працівниками обласного краєзнавчого музею проведено широкомасштабне багаторічне краєзнавче обстеження більшості сіл Закарпаття, засновано і видано 8 томів Наукового збірника музею, укладено, відредаговано і видано поважний науковий збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції з нагоди 40-річчя заснування Національного музею народної архітектури і побуту України та унікальний науковий збірник «Джерела до української етнолоґії (матеріали польових досліджень наукових працівників згаданого музею з 1969 і подальших років)». Вони також підкреслили, що П.Федака ще у кінці 60-х — на початку 70-х років ХХ ст. першим на Закарпатті, і в Україні в цілому, порушив питання про важливість консервації на первісних місцях, у натуральному природному оточенні, старовинних хат, садиб, водяних млинів тощо, а у 1988 р. опублікував у газеті «Закарпатська правда» серію статей «Роздуми про краєзнавство», які започаткували широке обговорення серед громадськості області проблем національної культури, духовності, історичної пам’яті — як основи формування особистості — Людини, Громадянина, патріота.

Доктор історичних наук, професор УжНУ Володимир Задорожний відзначив зафіксовані у покажчику здобутки Павла Федаки у царині історичного краєзнавства та на ниві громадсько-культурної діяльності — як незмінного упродовж 25 років голови закарпатської «Просвіти». Це, зокрема, його книги і численні статті, присвячені дослідженню історії крайової «Просвіти», Народного Дому товариства «Просвіта» в Ужгороді, національно-культурних і державницьких змагань закарпатських українців у 20-і — 30-і роки ХХ ст., геральдики і прапорництва Закарпаття (особливостей комітатських гербів, джерел національної символіки, історії синьо-жовтого прапора та ін.). Все це свідчить не тільки про наукові інтереси вченого, але й про чітку та активну громадянську позицію патріота України.

Відомий спортивний і громадський діяч, доцент УжНУ Андрій Федорішко підкреслив заслуги П.Федаки на ниві громадського, культурного і політичного життя, зокрема у часи, коли виборювалася державна незалежність України (1989 — 1991) та в наступні роки — як голови Ужгородської міської та заступника голови обласної організації Народного Руху України за перебудову, голови крайового товариства «Просвіта», патріота, організатора численних мітингів і зібрань національно-демократичних сил області, депутата Ужгородської міської ради(1990 — 1994), у якій він очолював депутатську комісію з питань культури і духовності та депутатську фракцію Руху, як дослідника і активного поширювача національної символіки, зокрема, синьо-жовтого прапора, гімну «Ще не вмерла України» тощо. Все це досить повно відображено у презентованому виданні. А загалом, те, що зафіксовано у покажчику, вражає — майже 3 тисячі життєвих і творчих позицій ювіляра — і свідчить про подвижництво яскравої особистості.

Член рди «Просвіти», лікар, віце-президент народної чоловічої хорової капели «Боян» УжНУ Федір Поп висловив побажання про відзначення багаторічної плідної праці Павла Федаки шляхом висунення на одну з обласних або республіканських премій, а також про доцільність видання у майбутньому 5-томника його вибраних праць. Цю ж думку підтримали голова Перечинської «Просвіти», поет Іван Козак, заступники голови крайового товариства «Просвіта» Павло П. Федака, Євген Ясінський, Андрій Федорішко, члени ради «Просвіти» Іван Роман, Богдан Досяк, активістки «Просвіти» Людмила Цебрик, Олена Мішко та ін.

На закінчення презентації Павло Федака сердечно подякував присутнім за високу оцінку своєї праці, особливу подяку склав співукладачу покажчика Богдану Досяку, в тому числі за набір і верстку книжки, які потребували значних зусиль, уміння і терпіння упродовж усього процесу підготовки книжки до видання (круглий рік), рідним — дружині Олені, синові Павлові, доньці Олесі, братам Михайлові і Дмитрові, поділився планами на майбутнє, серед яких — збір, опрацювання матеріалів та підготовка до видання книжок: про історію рідного села Кальник; нарисів про 50 визначних просвітян Закарпаття; вибраних статей з етноґрафії краю; вибраних статей і матеріалів про музеї області та українське музейництво; моноґрафії про народне будівництво Закарпаття у загальноукраїнському і європейському контексті та ін.

Федір ПАЛЮХ, газета “Трибуна”