Вдумливим дослідником часів Римської імперії, знавцем латинської та інших мов, а також взагалі доброю діяльною людиною є в Ужгородському національному університеті Михайло Ухаль.
Цей старший викладач кафедри прикладної лінгвістики факультету міжнародної політики, менеджменту та бізнесу, крім підготовки останнім часом оригінального «Словника лінгвістичних термінів», є потужним спортсменом. Скажімо, став не так давно чемпіоном України з городків. Також на високих обертах грає в теніс і багатьом в області дасть фору на корті.
Зараз Михайло Михайлович, виходець з чудесної Рахівщини, відзначає свій красний ювілей.
«Молодість — найприємніша пора життя», — слушно зазначають латиняни. Але потім діалектично додають: «З роками ми стаємо розумнішими»… Це ми користуємося його ж, Ухалевим, словником 2009 року «Інтим у латинській мові», що теж не має аналогів в Україні. Ці вислови діалектично підходять і нашому дорогому старшому (але зовсім не старому) викладачеві.
Тож бажаємо ювіляру і далі бути оригінальним у викладацькій роботі, творчості й повсякденному житті. Адже треба це робити — ЖИТИ. Бо, за тим же прекрасним словником Михайла Михайловича, латиняни казали:: «Ми завжди збираємось жити, але не живемо». А на згаданий ювілей енергійного «римлянина» треба взяти ЙОМУ ТА ДРУЗЯМ до уваги інше латинське прислів’я: «Вина п’ють люди, інші живі істоти — джерельну воду». Будьмо ж, Людино! Будьмо, Михайле Михайловичу!
Від імені всіх друзів і шанувальників
Василь ЗУБАЧ,
письменник і журналіст, газета “Трибуна”