Категорії Новини

У руках ужгородки оживає каміння

Унікальний декор приміщень, хендмейдові речі, ручний розпис стін, стелі та навіть підлоги зараз користуються надзвичайним попитом. Умільців такої справи не так уже й багато. А є роботи, які примушують зупинитись (як би сильно ти не поспішав), відволіктись від суєтного (навіть якщо ти зайнятий розмовою) і просто милуватися маленькими рукотворними шедеврами. 
Олеся дячун
Нещодавно довелось побувати в одному із місцевих ресторанів. Увагу привернули дещо незвичні елементи декору. Це було каміння. Здавалося б, що незвичного може бути в камінцях? Але вони були так гарно розписані: квіти, зображені на них, були немов живі. Я поцікавилася у персоналу, хто є автором цих робіт. І мені поталанило: якраз у цей час художниця була в ресторані і займалась розписом інших каменів. Звичайно, я не могла не познайомитись з цією дівчиною.

З’сувалося, що це колишня студентка Ужгородського національного університету Олеся Дячун. П’ять років тому вона закінчила навчання при кафедрі міського будівництва і господарства ІТФ УжНУ. Зараз вона успішна жінка, працює за спеціальністю і займає високу посаду. «Малювання – це не спосіб отримання прибутку, а справа мого життя, яка приносить задоволення», – зауважує Олеся.

Олеся дячун2
З ностальгією згадує студентські роки, адже саме в цей час вона розписала найбільше каменів. Зараз в її мистецькому арсеналі понад 250 робіт і близько 180 вона зробила саме за часів навчання в університеті. А ще Олеся грала за декілька університетських команд КВН, представляла УжНУ на всеукраїнських змаганнях.
Молода художниця скаржиться на брак часу, але завжди намагається віднайти вільну хвилинку, аби бодай трошки помалювати. Також Олеся говорить, що кращого подарунку, ніж вічно квітучий букет квітів на камені годі й придумати. «Ідучи в гості до друзів, я завжди знаю, що їм подарувати», – каже Леся. Звичайно, хто відмовиться від такого унікального елементу декору?
Олеся дячун3
Дуже приємно, що наші студенти такі талановиті. А в рідній альма-матер уміють цінувати й підтримувати їх. Бажаємо Олесі Дячун невтомного пензля та світового визнання.
Тетяна Ладжун, студентка відділення журналістики
Медіацентр УжНУ
 

Залиште відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *