«Закарпатська угорська автономія повинна здійснюватися на всій території області! Столиця: Берегсас. Русинська автономія здійснюватиметься на всій території Підкарпатської Русі! Столиця: Мукачево». Це не фантасмагорія, а реальна цитата з проекту, як має функціонувати угорська автономія з автономією русинів на території нинішньої області України – Закарпаття.

Минуло більше двох тижнів після заяви депутата Європарламенту Бейли Ковача, що Угорщина може створити Україні проблеми на шляху до євроінтеграції. На форумі угорської ультраправої партії «Рух за кращу Угорщину» — «Йоббік», який пройшов у Берегові, європарламентар висунув умови, за яких наша держава може розраховувати на підтримку однієї з найближчих сусідок. По-перше, це беззаперечне виконання «Закону про засади мовної політики», по-друге,  негайне створення Притисянського округу на території Закарпаття з включенням туди населених пунктів, де переважає угорськомовне населення.

Офіційний Будапешт не кинувся спростовувати заяви політика. Навпаки, деякі експерти припустили, що ця вимога може прозвучати й від посадовців держави. Мабуть тому, що в Угорщині давно готові й більш радикальні сценарії.

«Йоббік» підтягує виборців

Причини активізації «Йоббіка» — на поверхні. У березні 2014-го в Угорщині парламентські вибори, а ще в грудні 2011-го угорський парламент надав виборче право громадянам Угорщини, які проживають за межами материнської держави. Цього літа Ілона Палфі, керівник угорської Національної Виборчої Контори повідомила, що з 1-го серпня 2013 року почалася реєстрація угорців, які проживають за кордоном і не мають в Угорщині прописки. Йшлося, що вже надіслано 233 406 листів-запрошень, необхідних для реєстрації виборців.

Ті, хто зареєструються, отримають конверти з документами, зокрема й бюлетенем, поштою. Такою «заочною» формою голосування можна підтримати лише політичні партії, але не окремих кандидатів.

Право голосувати матимуть угорці 18 країн ЄС, США та Канади, але воно не стосується тих, що живуть у державах, де заборонено подвійне громадянство – Словаччині, Австрії та Україні. Проте і в українських угорців, за різними даними, від 9 до більш ніж 60 тисяч, уже є по два паспорти. Адже механізму покарання за подвійне громадянство у нашому законодавстві немає.

Днями у коментарі одному із закарпатських сайтів почесний голова Демократичної спілки угорців України Михайло Товт зазначив, що наразі невідомо, як здійснюватиметься право на голосування саме для закарпатських угорців. Відкриття виборчих дільниць від іноземних представництв з огляду на тисячі потенційних виборців буде недостатньо. А листами – може призвести до проблем для тих, у кого по 2 паспорти. Водночас, «… якщо угорська влада надала людям громадянство, вона має і реалізувати їхні всі права. Тому потрібен окремий механізм для реалізації виборчого права. Спеціально для тих, хто захоче його реалізувати», — сказав Михайло Товт. Можливо, щодо цього ще будуть якісь рішення угорських законодавців.

Тому близько 150 тисяч угорців Закарпаття – чималий резерв для партії «Йоббік». На форум у Берегові приїхали лідер партії  Габор Вона та  голова кабінету національної політики «Йоббік» Іштван Савої.  Був і депутат Європарламенту Бейла Ковач, який уже кілька років має на Берегівщині свій офіс і проводить прийоми громадян.

Риторика угорських політиків у Берегові – класика передвиборчої агітації. Зіграли, як по нотах: лідер “Йоббіка” розкритикував офіційний Будапешт, який на його думку недостатньо дбає про закордонних угорців. Габор Вона повідомив, що за цей рік він отримав просто величезну кількість скарг від закарпатських угорців, особливо стосовно перетину українсько-угорського кордону. Також сказав, що за останні три роки через слабкість та нерішучість угорських дипломатів у вирішенні проблем угорців Закарпаття не було досягнуто жодного прогресу. Іштван Савої у свою чергу пообіцяв лобіювати, аби угорській гімназії у Берегові та іншим навчальних закладам на Закарпатті з угорською мовою навчання було надано додаткову фінансову допомогу.

Притисянський – «квіточки», інші грають на амбіціях русинства

Тема Притисянського округу, який категорично вимагав у Берегові Бейла Ковач, а раніше й конкретніше – Притисянського району, далеко не нова. У 2004-му це значилося одним з пунктів угоди про співпрацю між Товариством угорської культури Закарпаття і кандидатом у Президенти Віктором Ющенком. Перед минулорічними виборами до української Верховної Ради угорські партії Закарпаття вимагали створення Притисянського виборчого округу, який би дав їм можливість проштовхнути свого кандидата. 

Зрозуміло, що потенційно задум округу-району спрямований на подальше приєднання його до сусідньої країни – як один з елементів відтворення знищеної Тріанонським договором 1920 року Великої Угорщини.

Проте Притисянський ще дуже навіть «лайт» варіант, якщо подивитися на інші сценарії. За підтримку одного з них – автономію Секуйського краю в Румунії, де компактно проживають угорці, нещодавно на марш вийшли більше 100 тисяч етнічних угорців, що проживають у Румунії. Акція мала відгук і в Будапешті – десятки пікетувальників під посольством Румунії, і в нашому Берегові – похід з прапорами центром міста. 

А один зі сценаріїв уже щодо Закарпаття представлений на сайті http://www.shp.hu. Можна б відмахнутися – а, дурниця. Та існування вже протягом кількох років у Берегові офісу Бейли Ковача, написи не лише угорською, а й давніми угорськими рунами назв деяких населених пунктів, різкі заяви закарпатських лідерів угорських партій і навіть політика офіційного Будапешту ще заледве десяток років тому теж здавалися б абсурдом.

У проекті  йдеться, що угорців на Закарпатті більше чверті мільйона. Проте офіційні цифри свідчать інше – трохи більше 150 тисяч, або 12,5% усього населення краю. Потенційно Притисянський мав би розміститися на частині кількох нинішніх районів Закарпаття і охопити територію, де мешкають 110-120 тисяч угорців. Якщо ж замахуватися на все Закарпаття, то хіба апелюючи до амбіцій русинства, які не стихають у краї і багато років уміло підігріваються із Мукачева політиками клану Балог.

За тиждень після форуму «Йоббіка» в Берегові, в Мукачеві пройшов традиційний фестиваль русинської культури «Червена ружа» і 5-ий Всезакарпатський з’їзд русинів.

На з’їзді головою Народної ради русинів Закарпаття вкотре переобрали Євгена Жупана. Відтак він похвалився, що до складу Народної ради – нині об’єднання русинських організацій, увійшли ще дві нові структури і тепер до неї входять 90% всіх русинських організацій Закарпаття. Зокрема, у Народній раді тепер і «Сойм Підкарпатських русинів», очолюваний православним отцем Димитрієм Сидором, проти якого СБУ порушила кримінальну справу у зв’язку із зазіханнями на територіальну цілісність України. Будучи у Мінську, в 2008 році отець Сидор оголосив про незалежність Підкарпатської Русі. Згодом суд виніс йому вирок, хай і з відстрочкою. 

Євген Жупан теж відомий регулярними вимогами визнати русинів і русинську мову, у 1994 році за його депутатським поданням навіть на сесію Закарпатської обласної ради виносилося питання про статус автономії краю. Як людину, яка проштовхує русинські питання, Жупана кожні вибори – уже 4 скликання, підтримувала команда Віктора Балоги. Він змінював партії як і Балога,  у 2010-му пройшов до обласної ради від Єдиного Центру.

«Усе угорське має бути повністю відокремлене від українського. Але не від русинського»

Проект на сайті http://www.shp.hu виписаний дуже детально (аж до святкового концерту і феєрверку після засідання Русинсько-угорських національних зборів) і намагається створити ілюзію, що все – пополам, однакові права і можливості і в угорців, і в русинів. Але – у Закарпатській угорській автономії!

Спочатку у тексті йдеться про принципи ставлення Європейського Союзу до національних меншин та автономій, є численні посилання на Європейську хартію місцевого самоврядування, різні міжнародні форуми з цих питань.

Далі – екскурс в історію Закарпаття з висновком: «Історично Закарпаття безперечно й законно належить Угорщині. Головною турботою угорців на Закарпатті є створення угорської автономії, центром якої буде Берегсас».
Далі подаємо безпосередньо з проекту (зі скороченнями):

«Умови здійснення автономії
1) Закарпатська угорська автономія може бути виключно в рамках регіональної політики Європейського Союзу, як самостійна автономна область.
2 ) Головним є те, що угорська мова, традиції, звички, народне мистецтво, культура, релігія повинні бути повністю відокремлені від українських. Закарпатські угорці не мають нічого спільного з Україною, від якої завжди були відділені протягом століть.
3) Створення Закарпатської угорської автономії виконує роль моста між Угорщиною та Україною, Угорщиною через територію України і НАТО, відповідно, між Україною та Європейським Союзом.
4 ) Закарпатська угорська автономія як вільна економічна зона в економічній,  комерційній, фінансовій та туристичній галузях може бути лідером у регіоні.
5 ) Політичною декларацією Закарпатська угорська автономія не може бути досягнута».  

Русинам визначили навіть релігію

«Стосовно інших корінних народів, що перебувають у Закарпатській угорській автономії, відновлення русинської автономії є зобов’язанням Євросоюзу. Русинська мова, культура, традиції, духовність є важливою спадщиною, котру необхідно зберегти. 

Русини не хочуть зникнути з історичної сцени. Русини – не українці й не мають жодного стосунку до українського. Народне мистецтво є особливим, унікальним. Релігія: греко-католицька.
Виживання закарпатських русинів як окремої етнічної групи відбудеться тільки в Підкарпатській Русі з центром у Мукачеві. 

… Ані сьогоднішнє життя, ані майбутнє Закарпаття немислиме без русинсько-угорського співіснування.
Русинська автономія Підкарпатської Русі та Закарпатська автономія, хоча й окремі, але дві автономії загального регіону можуть бути створені на федеральній основі з єдиним парламентом: русинсько-угорськими Національними зборами й главою держави!…
… Важливим є те, що слід заохочувати досягнення повної автономії. Часткова автономія або культурна – невірне рішення. Закарпатська угорська автономія повинна здійснюватися на всій території області! Столиця: Берегсас.
Русинська автономія здійснюватиметься на всій території Підкарпатської Русі!
Столиця: Мукачево.
Дві автономії мають зберегти свою незалежність із взаємною повагою й злагоджено працювати разом!» 

Оплот управління – Русинсько-угорські Національні збори

Автономію автори проекту бачать як конфедерацію. Головний державний орган – Русинсько-угорські національні збори. Дуже докладно виписано, хто має бути їх делегатом. Угорців стільки ж, як і русинів. Цікаво, що пропонується не обирати їх на виборах, а делегувати визначену кількість від багатосходинкових місцевих органів управління та від професійних сфер. (див. схему — ред.). З того, скільки представників має бути від кожної, можна робити висновки про бачення економічної спрямованості краю.

Русинсько-угорські Національні збори – «вищий орган законодавчої влади  є вищим органом держави, що є  гарантом державного суверенітету». Зазначено,  що члени зборів  «мають право на особливий  правовий статус: підвищений захист у  кримінальних справах, імунітет». Будь хто, кого допустили на Збори, може висунути  «заперечення проти будь-якого з представників (у тому числі і обох спікерів), на тій підставі, що та чи інша людина не гідна русинської або угорської національної довіри».

Усі члени зборів мають розподілитися по комітетах, наприклад, закордонних справ, фінансів, економіки, освіти і т.д.

На першому засіданні Русинсько-угорських  Національних зборів — шляхом таємного голосування – обирається керівний склад Русинсько-угорських Національних зборів, у тому числі 2 спікери і 4 віце-спікери.

Збори призначають урядовців, прем’єрів, посадовців на місцях, суди, комісії і обирають двох президентів – одного від русинів, другого від угорців. Протягом 4 років один з них половину терміну є президентом, інший – главою канцелярії, відтак на другу половину терміну просто міняються місцями. Всі призначені посадові особи складають  присягу.

Для проведення Русинсько-угорських Національних зборів необхідною умовою є присутність 80, для прийняття рішення – 107  делегатів. Проводити їх належить «принаймні  раз на два тижні протягом двох днів поспіль».

Визначена і система судів. «Негідну поведінку» членів Національних зборів має розглядати Атестаційний суд, у тому числі якщо «делегат здійснює діяльність, яка суперечить національній гідності, або отримує пропозиції по роботі поза межами Національних зборів».

 Передбачено також Вищий дисциплінарний суд, який «підпорядковується президентові, главі канцелярії президента, обом прем’єрам, префектам, начальникам поліції, прикордонної служби, начальникам штабів армій тощо. Крім голови, Вищий дисциплінарний суд складається ще з 24 членів.

Русинсько-угорський… народ(!)

Функції Русинсько-угорських національних зборів для наочності представлені на схемі. Але автори проекту передбачили і зовнішні труднощі. Тому «два уряди звертаються до комісії  ЄС, Європейського Парламенту, членів уряду ЄС, ООН, історичних друзів русинсько-угорського народу (естонців, латвійців, литовців, поляків, болгарів, словаків, словенців) і народу всього світу».

«Потрібно розуміти, що день проголошення Підкарпатської Русі та Закарпатської  угорської автономії, а отже, створення  незалежної Закарпатської регіональної Конфедерації та русинського та угорського урядів, визнає небагато країн, — достатньо тверезо мислять автори проекту і продовжують — необхідно виключити адміністративне втручання з боку української державної влади. Втручання може призвести до непередбачуваних наслідків. Не потрібно коливатися, напівзаходи  не прийнятні!»

Як видно з тексту, риторика — ніби запозичена з відозв часів Великої жовтневої соціалістичної революції. Дай боже, аби якісь гарячі голови не перейшли від слів до діла…

Тетяна Рошко